Єврокомісія вкотре нагадала українській владі про неприпустимість політично мотивованих санкцій

Європейська комісія у щорічному звіті щодо розширення Європейського Союзу вкотре звернула увагу української влади на необхідність дотримання верховенства права та неприпустимість використання внутрішньодержавних механізмів для політичного тиску. 

Окрему увагу Єврокомісія звертає на те, що застосування національного санкційного режиму України має залишатися виключно в межах, встановлених Європейською конвенцією з прав людини.

Включення питання внутрішніх санкцій до моніторингу дотримання основоположних прав є важливим сигналом на тлі запровадження владою обмежень проти власних громадян, зокрема лідера парламентської опозиції, п’ятого Президента України Петра Порошенка. 

Санкції, запроваджені указом Володимира Зеленського у лютому 2025 року, зазнали гострої критики як в Україні, так і за її межами. Наразі Петро Порошенко оскаржує цей указ у Верховному Суді та Європейському суді з прав людини. У рішенні від 16 жовтня 2025 року ЄСПЛ вже наголосив на відсутності належного судового контролю та обґрунтування причин накладення санкцій в Україні.

Звіт Єврокомісії також згадує, що співпраця з ЄСПЛ та виконання його рішень все ще потребують покращення. Протягом звітного періоду ЄСПЛ виявив порушення Конвенції, які стосувалися переважно захисту права власності, права на справедливий суд, права на свободу та особисту недоторканність, а також заборони катувань. 

Станом на 31 серпня 2026 року під посиленим наглядом Комітету міністрів перебувала 755 справ, які здебільшого стосуються незаконних арештів, тривалості тримання під вартою, неналежного поводження, відсутності належного медичного обслуговування та надмірної тривалості судочинства. Україні необхідно усунути ці системні й структурні проблеми та забезпечити своєчасне виконання рішень ЄСПЛ.

8 липня 2026 року Європейський парламент ухвалив резолюцію щодо звіту Єврокомісії про Україну за 2025 рік (460 голосів “за”), де підкреслив, що обмеження прав і свобод в умовах воєнного стану не мають перетворюватися на постійні. Під час підготовки документа євродепутати також розкритикували практику політично мотивованих судових переслідувань та персональних санкцій проти представників опозиції і громадянського суспільства. Раніше, у вересні 2025 року, Європарламент уже закликав українську владу утримуватися від подібних заходів.

Таким чином, звіт Єврокомісії має стати для української влади приводом переглянути практику застосування санкцій, забезпечити прозорі правові процедури та припинити використання державних інструментів для політичного тиску.

Скандальний львівський псевдоактивіст Остап Стахів, якого мобілізували 31 жовтня та визнали придатним до військової служби, самовільно залишив навчальний центр Військово-морських сил ЗСУ.

Російські окупанти атакували Слов’янськ на Донеччині чотирма безпілотниками. Під час ліквідації пожежі, яка виникла внаслідок обстрілу, один із російських дронів вдарив по місцю, де працювали рятувальники.

Американські технологічні компанії, які активно підтримували президента Дональда Трампа та його політику, можуть втратити вплив після перемоги демократів на проміжних виборах до Конгресу.

Окружний суд Гельсінкі засудив капітана вантажного судна Fitburg, громадянина Росії Андрія Максименка, до трьох років і шести місяців позбавлення волі у справі про пошкодження підводної інфраструктури у Фінській затоці. Боцман судна, громадянин Азербайджану Вусал Маджидов, отримав два роки і десять місяців ув’язнення.

Оператори 3-го загону 4-го полку ССО “Рейнджер” захопили в полон без жодного пострілу військовослужбовця РФ, який переодягнувся в українську форму.