Європа розглядає створення повітряного щита для України

Джерело: The Guardian

Пропозиція “Небесний щит”, розроблена військовими експертами, діятиме окремо від НАТО із залученням 120 винищувачів.

Європейські військові експерти розробили план Sky Shield – створення повітряного захисту України, що передбачає залучення 120 винищувачів для перехоплення російських ракет і дронів. Пропозиція передбачає, що операція буде незалежною від НАТО, що дозволить уникнути прямої ескалації конфлікту з Москвою.

Sky Shield може стати частиною ініціативи “перемир’я в небі”, яку запропонував президент Володимир Зеленський. Захист поширюватиметься на три діючі АЕС України, а також на Одесу та Львів, але не на лінію фронту.

Серед прихильників ініціативи – колишній верховний Головнокомандувач НАТО в Європі Філіп Брідлав, ексзаступник командувача Альянсу сер Річард Ширреф та колишній президент Польщі Александер Кваснєвський.

Одначе, попри підтримку експертів, європейські уряди досі не виявляли готовності погодитися на патрулювання українського неба. Головною перешкодою є побоювання, що винищувачі країн НАТО можуть вступити у пряме зіткнення з російською авіацією, хоча автори проєкту зазначають, що Москва не використовує свої бойові літаки за межами лінії фронту з 2022 року.

Пропозиція набирає нової актуальності після того, як США припинили військову допомогу Україні, що змушує Європу шукати способи реалізації безпеки Києва самостійно.

Додамо, 17 лютого стало відомо, що лідери європейських країн планують відправити в Україну 25-30 тисяч своїх військових для забезпечення потенційної мирної угоди з Росією. За даними джерел, цей контингент виконуватиме роль “стримуючої сили”.

Армійців не розміщуватимуть безпосередньо на лінії зіткнення, однак вони будуть готові втрутитись, якщо Росія спробує відновити війну. Крім того, Європа зможе перекинути підкріплення з країн, сили яких ще не перебуватимуть в Україні, якщо миротворцям буде потрібно швидко збільшити чисельність та переміститись на поле бою.

Наразі найбільший вклад в контингент — 10 тисяч військових — готова зробити Франція, повідомили два джерела. Прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер також заявляв про готовність відправити війська в Україну для контролю за виконанням мирної угоди. Хоча він не назвав точну кількість, зауважив, що це необхідно для реалізації безпеки всієї Європи, аби завершення війни не стало “тимчасовою паузою” перед новим нападом Путіна. Під час зустрічі з Трампом, Стармер підтвердив готовність до направлення миротворчих військ, додавши, що Лондон також розгорне власну авіацію для підтримки мирної угоди.

Тоді як президент України Володимир Зеленський заявив, що для контролю за мирною угодою знадобиться щонайменше 200 000 військових. Проте західні посадовці вважають, що можна обмежитися вдвічі меншою кількістю, оскільки основне завдання військ – діяти як “сигнальний бар’єр” для Росії.

Зауважимо, нещодавно стало відомо, що Туреччина, котра є країною НАТО, може направити свої війська в Україну, аби гарантувати виконання мирних угод.

Франція та Велика Британія, як єдині ядерні держави Європи, є лідерами в обговореннях, в яких беруть участь низка країн, зокрема Польща, Нідерланди, Німеччина та держави Північної Європи і Балтії. Міністр оборони Нідерландів Рубен Брекелманс заявив WaPo, що план відправлення військ в Україну вимагатиме більшого, ніж просто політична підтримка США, аби Європа мала гарантовану перевагу в разі ескалації. За його словами, Нідерланди наразі обговорюють з європейськими країнами та США, що кожен може зробити в межах спільних зусиль. Більш конкретні цифри мають з’явитись “в найближчі пару тижнів”.

Європейські союзники поки що розходяться у думках щодо характеру розгортання контингенту, включаючи кількість військ, мандат і рівень підтримки з боку США. Складність розробки плану полягає у тому, що параметри угоди з Росією, наприклад щодо ліній замороження війни, залишаються не до кінця сформульованими командою президента США Дональда Трампа.

Ще одним ключовим питанням для європейців є, як реагувати, якщо армія Путіна нападатиме на миротворців. Для цього пропонувалося ввести положення про взаємну оборону між країнами, які беруть участь у місії, яка не діятиме під прапором НАТО. Також “повинно бути чітко зрозуміло, що сили завдадуть відповіді, якщо їх атакують”, підтвердило одне з джерел.

Раніше адміністрація Трампа запитувала у європейських лідерів, скільки військових і яку техніку вони можуть виділити для потенційної місії в Україні. Своєю чергою, Європа наполягає на необхідності американської підтримки, особливо у сфері розвідки, спостереження і протиповітряної оборони для захисту військ, повідомили чотири посадовці, знайомі з обговоренням. Хоча Вашингтон виключив введення своїх військ в Україну, команда Трампа готова розглянути варіанти іншої допомоги миротворчій місії.

Між тим, для багатьох європейських держав розгортання військ також вимагатиме підтримки на батьківщині. Деяким доведеться поділитися обмеженими військовими ресурсами, тому вони не хочуть ризикувати без більш активної участі США. Наприклад, Нідерландам знадобиться схвалення парламенту. А в Польщі та Німеччині скоро вибори, і вони побоюються робити великі кроки в той час, коли війна Росії в Україні стає все більш політизованою.

Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц пов’язав підтримку семирічного бюджету Євросоюзу з готовністю всіх держав-членів фінансово допомагати Україні у 2027 році та надалі. Берлін вимагає спільних зобов’язань щодо покриття фінансового дефіциту Києва, який наступного року оцінюють у €70 млрд.

Після чотирьох з половиною років російської окупації 68-річний Сергій залишив Олешки під час евакуації 30 жовтня та возз’єднався з дружиною Ларисою, котра виїхала до Великої Британії ще у 2022 році.

Ввечері 9 листопада російські війська атакували Київщину. Під масованим ворожим ударом перебував Вишгород. 

Командування російської армії, ймовірно, передає главі РФ Володимиру Путіну фальшиві відеоролики, створені за допомогою штучного інтелекту, про неіснуючі перемоги на фронті в Україні, свідчать джерела, наближені до господаря Кремля.

Володимир Подоляк, старший брат радника Офісу президента України Михайла Подоляка, загинув 19 травня 2024 року у тимчасово окупованій Кирилівці Запорізької області. Відомості про його смерть дослідники отримали з витоку даних Росстату.