Європа таємно готує план розміщення військ в Україні – AP

Джерело: AP News

Група європейських країн таємно працює над планом розміщення військ в Україні для дотримання гарантій безпеки після мирної угоди з РФ.

Головними у цьому є Франція та Велика Британія, але деталей поки дуже мало. Країни, які причетні до розроблення, не хочуть розповідати подробиці, щоб у президента РФ Володимира Путіна не було переваг.

“Я не вдаватимуть у деталі конкретних можливостей, але я згоден з тим, що якщо буде мир, то повинні бути якісь гарантії безпеки для України. Велика Британія зіграє у цьому свою роль”, – сказав цього тижня прем’єр-міністр Сполученого Королівства Кір Стармер.

Європейці почали вивчати, який тип сили знадобиться, ще майже рік тому, але відчуття терміновості з’явилось на тлі занепокоєнь, що президент США Дональд Трамп заради угоди з Путіним піде проти Європи та України.

У грудні 2024 року, після перемоги Трампа на виборах президента США, але коли він ще не вступив на посаду, група лідерів та міністрів зустрілись з президентом України Володимиром Зеленським у резиденції генсека НАТО Марка Рютте у Брюсселі.

Мовиться про урядовців Великої Британії, Данії, Франції, Німеччини, Італії, Нідерландів та Польщі. Також були присутні високопосадовці Євросоюзу.

На перемовинах обговорювали висунуту лідером Франції Емманюелем Макроном ідею на початку 2024 року, коли він відмовився виключити ймовірність розгортання військ в Україні, що викликало бурну реакцію, насамперед з боку Німеччини та Польщі.

Тоді Макрон здавався ізольованим у Європі, але зараз його план набирає підтримки та популярності.

Однак чимало деталей, зокрема те, якими будуть сили і хто до них приєднається, залежатиме від умов мирної угоди.

Італія має конституційні обмеження щодо використання своїх сил. Нідерландам для цього потрібен дозвіл парламенту, так само як і Німеччині, позиція якої зміниться після виборів 23 лютого. Польща теж досить обережна у цьому питанні, зважаючи на суперечки з Україною щодо деяких тем.

“Ми перебуваємо на дуже ранній стадії”, – сказав AP міністр оборони Естонії Ханно Певкур у кулуарах Мюнхенської конференції з безпеки.

Він додав, що попри те, що обговорення тривають, Європі “критично важливо” розуміти, як виглядатиме лінія розмежування в Україні, перед тим, як розробити план.

Певкур зауважив, що якщо і Україна, і Росія скоротять свої сили уздовж фронту до “пари тисяч” військових, Європа без проблем зможе розгорнути свої війська там. Але якщо конфлікт “все ще кипітиме”, розгортання буде важчим.

Склад і роль сил також залежатимуть від умов мирної угоди. Якщо Україна та Росія домовляться про умови у ході перемовин, ймовірно, що знадобиться менше сил та менше заходів безпеки.

Але експерти та офіційні особи вважають, що за теперішніх умов європейцям варто готуватись до розгортання потужного та значного контингенту, а не групи миротворців.

“Це має бути реальна сила, (щоб) росіяни знали, що якщо вони коли-небудь її випробують, то будуть розчавлені. І ви можете бути впевнені, що Росія її випробує”, – сказав у січні Бен Годжес, екскомандувач армією США у Європі.

Він наголосив, що росіяни порушують всі угоди, відтак іноземні сили в Україні повинні бути забезпечені авіацією, безпілотниками, контрбезпілотниками, системами ППО тощо.

“Якщо вони підуть туди з купою голубих касок та гвинтівок, їх розчавлять”, – додав Годжес.

Такої ж думки генерал Франції у відставці Домінік Трінкан. За його словами, миротворців по типу ООН можна розгортати у зонах, де ситуація стабільніша.

“Для початку, проведення цієї операції за участю військових, зібраних у всьому світі, займе близько року”.

Міністр оборони Латвії Андріс Спрудс у коментарі AP сказав, що потрібно також навчити українських солдатів та інвестувати в оборонну промисловість України.

Характер мирної угоди визначить кількість та місце розташування європейських сил. Зеленський наполягав на 100 000 – 150 000 іноземних військових. Деякі ЗМІ писали, що може бути відправлено 30 000 – 40 000 військових. Однак джерела AP не підтвердили жодні з цих цифр.

Зрозуміло, що Європі буде важко зібрати великі війська і що зробити це швидко не вдасться. Макрон в інтерв’ю Financial Times цього тижня наголосив, що ідея розгортання великого контингенту “надумана”.

“Ми повинні зробити те, що доречно, реалістично, добре продумано, зважено та узгоджено”.

Майже всі у Європі згодні, що у цьому питання знадобиться й підтримка з боку США. Натомість очільник Пентагону Піт Гегсет цього тижня заявив, що військ США в Україні не буде.

“Будь-яка гарантія безпеки повинна бути підкріплена боєздатними європейськими і неєвропейськими військами. Вони повинні бути розгорнуті як частина ненатовської місії”.

В Україні ж наполягають, що лише європейські війська, без допомоги Штатів, не зможуть гарантувати безпеку.

  • Віцепрезидент США Джеймс Ді Венс розповів, що Штати готові запровадити нові санкції проти РФ та навіть, ймовірно, вдатись до військових дій, якщо російський президент Володимир Путін відмовиться від мирної угоди з Україною.
  • Президент Володимир Зеленський заявив главі США Дональду Трампу під час телефонної розмови 12 лютого, що лідер Кремля Володимир Путін лише вдає, що хоче домовитися про мирну угоду, тому що він “боїться вас”.

У Генеральному штабі ЗСУ поінформували про оперативну ситуацію на фронті станом на 22:00 15 лютого. Ворог активізувався. На цей час відбулося 250 бойових зіткнень.

У Німеччині через два дні після того, як автомобіль наїхав на демонстрантів у Мюнхені, двоє осіб, серед яких дворічна дівчинка, померли від отриманих важких поранень.

Президент Франції Емманюель Макрон запросив європейських лідерів на саміт у Парижі 17 лютого для обговорення ситуації в Європі після дзвінка Трампа до Путіна та виступу віцепрезидента США Венса на Мюнхенській безпековій конференції.

За ініціативою Вашингтона відбулася телефонна розмова між міністрами закордонних справ Росії та США, повідомило Міністерство закордонних справ РФ.

Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський заявив, що дзвінок президента США Дональда Трампа Володимиру Путіну був помилкою.