Європейський парламент проголосував за фінансування Українського фонду на 50 млрд євро
Джерело: пресслужба Європарламенту
Європарламент погодив фінансування Українського фонду на 50 млрд євро, оскільки проголосував за резолюцію з перегляду бюджету Євросоюзу на 2021-2027 роки.
За таке рішення виступили 393 євродепутати, проти – 136 і ще 92 – утрималися.
Планується, що перегляд бюджету буде сфокусовано на численних наслідках російської агресії проти України. Наступними пунктами є зміцнення відкритої стратегічної автономії та суверенітету ЄС, на наданні ЄС адекватної гнучкості для відповіді на кризи.
Загалом депутати Європарламенту схвалили ще 10 мільярдів євро на 2024-2027 роки на додаток до 65,8 мільярда євро, запропонованих Комісією. Кошти мають скерувати на міграцію, зовнішні виклики, стратегічну автономію ЄС і посилення можливостей союзу реагувати на кризи.
“Нашою метою була амбітна, але реалістична пропозиція щодо перегляду багаторічного бюджету, і нам вдалося зберегти її цілеспрямованою, але комплексною. Ми прагнемо стабілізувати ситуацію в Україні за допомогою нового фонду вартістю 50 млрд євро, одночасно зміцнюючи економіку ЄС”, – сказав співдоповідач Ян Ольбріхт (ЄНП, Польща).
- Уряд Швеції пропонує виділити 333 мільйони шведських крон на спеціальні експортні кредитні гарантії для компаній, які торгують з Україною.
Перший транш кредиту ЄС для України більше не включатиме 5,9 мільярда євро оборонного фінансування виробництва безпілотників, а натомість покриє 3,2 мільярда євро бюджетної підтримки.
Вже цього місяця Данія передасть Україні 15 000 далекобійних артилерійських пострілів. Партнери зреагували на запит Києва та переспрямували частину фінансування з боєприпасів короткої дальності на далекобійні артилерійські рішення.
Перший заступник військового омбудсмана Руслан Циганков заявив, що наказ головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського про обов’язкову ротацію військових після 60 діб на позиціях у більшості випадків не виконується. Такий висновок зробили за результатами розгляду скарг військовослужбовців.
У Кремлі обговорюють можливість нової хвилі мобілізації після виборів до Держдуми у вересні. Причиною називають нестачу особового складу на фронті та зниження темпів набору контрактників.
Росія посилює тиск на Білорусь, намагаючись використати її територію для розширення війни проти України та можливих операцій проти країн НАТО. Тим часом, самопроголошений президент країни Олександр Лукашенко намагається зберегти дистанцію від прямої участі у війні та покращити відносини із Заходом.