Євросоюз боїться помсти Кремля після заморожування активів РФ – Politico

Джерело: Politico

У Європейському Союзі остерігаються помсти Кремля у відповідь на заморожування російських активів.

Вже декілька місяців країни-члени ЄС обговорюють способи використання заморожених активів РФ – близько 200 млрд євро – для відновлення України. Проте чим більше тривають перемовини, тим складнішими вони стають.

На цей час країни G7 розглядає пропозицію використовувати ці активи як заставу для банківських позик, які можуть фінансувати відновлення України, за словами офіційних осіб, які беруть участь у розгляді. Ці кошти будуть конфісковані, якщо Росія відмовиться платити репарації після закінчення війни.

Ці пропозиції надходять на тлі зростаючого занепокоєння щодо помсти Кремля — включно з потенційними кібератаками на західні країни — проти повномасштабної конфіскації її заморожених активів.

Кілька європейських посадовців, які брали участь у дискусіях, попередили, що конфіскація може викликати негативну реакцію на європейські активи в Росії. Це доповнюється попередженнями про те, що це може заплямувати репутацію єврозони, зробивши її менш привабливою для інвесторів.

“Ми вступаємо в незвідані води. Будь-хто хвилювався б про потенційні наслідки конфіскації активів”, — сказав дипломат ЄС на умовах анонімності.

В Європі побоюються, що Росія може помститися, подавши низку апеляцій проти Euroclear, бельгійського фінансового депозитарію, який зберігає переважну більшість російських резервів у Європі.

За даними одного з бельгійських посадовців, компанії РФ вже подали 94 позови у Росії, вимагаючи повернення коштів компанії Euroclear.

Найбільші російські кредитори, включаючи Росбанк, Синара Банк і Россельхозбанк, подали позови проти Euroclear на сотні мільйонів рублів.

“Позивачі ініціювали судовий процес, спрямований головним чином на доступ до активів, заблокованих у бухгалтерських книгах Euroclear”, — мовиться у заяві бельгійської клірингової палати.

У Euroclear додали, що ймовірно програють судові справи в Росії, оскільки країна “не визнає міжнародних санкцій”. Це посилило занепокоєння, що повна конфіскація може поставити під загрозу активи Заходу у РФ.

У грудні речник Кремля Дмитро Пєсков заявив, що Росія відповість на конфіскацію її знерухомлених активів. Не вдаючись у подробиці, він припустив, що Кремль може зробити те саме із західними активами в Росії.

Бельгійський посадовець, який також виступав на умовах анонімності, попередив, що Кремль може відповісти, націлившись на заморожені активи в Росії, за які Euroclear несе відповідальність.

Дипломат ЄС попередив, що Росія також може посилити свої кібератаки проти західних фінансових установ, намагаючись повернути свої гроші. Вони вказали на нещодавні сплески російських онлайн-кампаній, як-от активність РФ у Фінляндії після висилки російських дипломатів із Гельсінкі.

Керівник компанії з кібербезпеки висловив занепокоєння, що конфіскація активів може призвести до того, що Росія розробить можливості перенаправляти великі фінансові операції на російський рахунок.

Водночас інший дипломат ЄС відкинув ці застереження, зазначивши, що Росія вже конфіскувала місцеві філії європейських компаній, включаючи данську пивоварню Carlsberg і французького виробника продуктів харчування Danone, задовго до того, як конфіскація активів була у політичному порядку денному G7.

Дипломат зазначив, що Кремль продовжить підривати європейські фінансові інтереси в Росії незалежно від того, чи почне діяти план конфіскації.

Працівники ДБР затримали командира однієї з військових частин у Рівному та повідомили йому про підозру за використання підлеглих для власних потреб.

Секретна служба арештувала підозрюваного у націленні лазерної указки на вертоліт з Дональдом Трампом на борту, коли той вилітав з Білого дому.

Міський голова Львова Андрій Садовий повідомив, що прослуховувальний пристрій у його кабінеті виявили після візиту прем’єр-міністерки Юлії Свириденко, голови Верховної Ради Руслана Стефанчука та іноземних гостей.

Голова правління АТ “Укрзалізниця” Олександр Перцовський повідомив, що російські окупанти регулярно атакують залізничну інфраструктуру України.

У ніч проти 23 вересня над Норвегією помітили невідомі безпілотники, через що аеропорт Осло тимчасово призупиняв роботу.