Євросоюз продовжить надавати озброєння Україні навіть у випадку перемир’я – DW
Джерело: DW
Європейські дипломати запевнили, що у випадку 30-денного перемир’я у російсько-українській війні, ЄС продовжить постачати Україні озброєння.
Про це у коментарі DW заявило кілька дипломатів країн-членів Євросоюзу 14 березня.
“Євросоюз домагається того, щоб Україна опинилася в найсильнішій позиції на мирних переговорах, а також могла відмовитися від “поганої”, як сказав би Трамп, угоди і вибрати найсприятливіший для себе момент для переговорів”, – сказав один з дипломатів.
Деякі інші дипломати підтримали те, що ЄС не повинен припиняти озброювати Україну, навіть якщо це буде умовою Росії для припинення вогню. Вони наголосили, що в момент паузи потрібно саме надавати озброєння, а не навпаки.
“Ідея в тому, щоб, перебуваючи в сильній позиції, Україна покращувала свої оборонні можливості і могла продовжувати стримування у разі відновлення воєнних дій”.
- Дипломатична служба Євросоюзу пропонує виділити цьогоріч Україні 40 млрд євро військової допомоги.
Україна отримала ще 4,36 млрд євро від Європейського Союзу в межах Ukraine Support Loan. Кошти спрямують на пріоритетні бюджетні видатки та першочергові потреби Сил оборони.
Два з трьох танкерів із російським дизельним паливом, які прямували до США в межах домовленостей президента Дональда Трампа з російським диктатором Володимиром Путіним, змінили курс. Це поставило під загрозу угоду про закупівлю та імпорт пального з Росії.
НАБУ і САП викрили злочинну організацію, яка займалась продажем наркотиків, шахрайськими колцентрами, катуванням людей та іншими злочинами, а для безперешкодної роботи давала хабарі високопосадовцям правоохоронних органів.
Унаслідок російського авіаудару по школі в селищі Комишуваха Запорізької області загинули щонайменше 40 людей. Ще понад 30 осіб можуть залишатися під завалами.
Російсько-українська війна та наростаюча агресія Москви змусили НАТО змінити підхід до захисту своїх територій. Десятиліттями оборона Європи будувалася на запобіганні просуванню радянських чи російських військ у разі перетину кордонів альянсу. Втім, нині стратеги НАТО вважають, що цього замало. Під керівництвом верховного головнокомандувача сил НАТО в Європі Алексуса Гринкевича розроблено активні заходи на випадок вторгнення – удари по військових базах, складах, шляхах постачання та промислових об’єктів далеко за лінією фронту, на території самої Росії.