ЮНЕСКО визнала італійську кухню культурним надбанням
Джерело: The Guardian
Італійську кухню внесли до списку нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО. Це перша країна, котра отримала таке визнання.
У ЮНЕСКО не стали виокремлювати конкретні страви, натомість наголосили на культурній цінності кулінарних ритуалів італійців та їхнє ставлення до їжі як до важливої частини стилю життя. Відповідне рішення оголосили 10 грудня під час Генасамблеї ЮНЕСКО у Делі.
Прем’єр-міністерка Італії Джорджа Мелоні привітала рішення, назвавши його визнанням національної ідентичності італійців.
Для нас, італійців, кухня — це не просто їжа чи набір рецептів. Це набагато більше: культура, традиції, праця, багатство, – заявила глава уряду.
Переглянути цей допис в Instagram
Уряд країни працював над цим визнанням ще з жовтня 2022 року, а згодом Італія подала офіційну заявку до ЮНЕСКО.
Італія вже має 21 іншу традицію у списку, включаючи мистецтво приготування неаполітанської піци та оперний спів, і це перша країна, чия кухня визнана загалом, а не за окрему традицію чи рецепт.
У своїй заяві ЮНЕСКО описала італійську кухню як “культурне та соціальне поєднання кулінарних традицій” та спосіб “піклуватися про себе й інших, виражати любов і переосмислювати власне культурне коріння”, водночас надаючи спільнотам можливість “ділитися своєю історією та описувати світ навколо них”.
- До переліку пам’ятних дат ЮНЕСКО додадуть дві події, важливі для української культури: 100-річчя створення Національного історико-культурного заповідника “Києво-Печерська лавра” та 150-річчя від дня народження композитора Миколи Леонтовича – автора всесвітньо відомого “Щедрика”.
- Київ офіційно отримав статус Міста музики ЮНЕСКО, приєднавшись до Мережі креативних міст ЮНЕСКО. Нині мережа об’єднує 408 міст та охоплює 8 творчих галузей: ремесла і народні мистецтва, медіамистецтво, кіно, дизайн, гастрономія, література, музика, з 2025 року додалась архітектура.
- ЮНЕСКО ухвалила застосування в екстреному порядку механізму “спеціального моніторингу” щодо Будинку Державної промисловості у Харкові. Україна стане першою країною, де застосують спецмоніторинг.
Пілот шведського винищувача JAS 39 Gripen отримав дозвіл НАТО знищити російську крилату ракету, яка 20 листопада порушила повітряний простір Польщі. Однак перехопити ціль не вдалося через складні погодні умови. Пілот не зміг ідентифікувати об’єкт ані візуально, ані за допомогою бортових сенсорів.
Латвія не має наміру відновлювати відносини з Росією навіть після завершення війни проти України, заявив прем’єр-міністр балтійської республіки Андріс Кулбергс.
22 листопада міністр закордонних справ балтійської республіки Кястутіс Будріс заявив, що Литва не має стосунку до атаки безпілотників на Калінінградську область, про яку 21 листопада повідомила російська влада.
Замість самостійного пересування військової техніки територією Польщі Бундесвер перекине танки до Литви залізницею для участі у військових навчаннях “Grand Eagle 26”, поінформував Bild із посиланням на “джерела в силових структурах”.
Польська прокуратура підтвердила, що один із трьох об’єктів, які впали на південному сході країни, був російською крилатою ракетою Х-101.