З Німеччини вперше за 15 років депортували злочинця до Сирії
Джерело: AFP
Уряд Німеччини вперше з 2011 року депортував засудженого злочинця до Сирії. 23 грудня його передали сирійській владі у Дамаску. Депортований чоловік відбував покарання у виправній установі федеральної землі Північний Рейн-Вестфалія за “особливо тяжкий розбій, завдання тілесних ушкоджень та вимагання”.
Як з’ясувалося, 37-річний сирієць прибув до Німеччини у 2015 році, його дозвіл на проживання у ФРН неодноразово продовжували на постійній основі. Однак через кримінальні правопорушення міграційна служба “відмовила у подальшому продовженні дозволу на проживання” та зобов’язала чоловіка залишити країну, зазначили у МВС Німеччини. Оскільки сирієць не виконав вимогу, депортацію до країни походження здійснили регулярним авіарейсом.
Крім того, того цього ж дня до Афганістану депортували ще одного злочинця, який відбував покарання у в’язниці федеральної землі Баварія за умисне завдання тілесних ушкоджень. Це вже стала друга депортація до цієї країни за кілька днів.
Кількість депортацій нелегальних мігрантів із Німеччини за перші десять місяців 2025 року зросла на 18% проти аналогічного періоду минулого року, повідомило МВС 23 листопада. З січня по жовтень до країн походження видворили 19 538 нелегальних мігрантів, або близько 65 осіб на день. За даними відомства, за аналогічний період 2024 року здійснили 16 563 депортації. Порівняно з тим самим періодом 2023 року кількість депортацій з Німеччини зросла на 45%.
Зауважимо, міністр внутрішніх справ Німеччини Алексадер Добріндт має намір посилити міграційну політику країни — на зразок Данії.
Нещодавно Добріндт розпорядився зупиняти на кордоні осіб без віз або з підробленими документами — навіть якщо ті прагнуть отримати притулок. Водночас для деяких категорій мігрантів передбачили певні винятки: вагітні жінки, діти та хворі не підлягають негайному поверненню.
Добріндт також посилив прикордонний контроль: кількість поліцейських на кордонах зросла з 11 000 до 14 000.
Канцлер Фрідріх Мерц заявив, що “Німеччина оточена безпечними державами”, а тому “заяви на притулок мають розглядатися за межами країни”. Такий підхід вже викликав критику з боку Польщі, а також суперечки всередині правлячої коаліції, особливо з боку Соціал-демократичної партії Німеччини.
Раніше Мерц оголосив “національну надзвичайну ситуацію” у сфері міграції та ініціював кардинальні зміни в політиці прийому біженців.
Зокрема, влада вирішила активувати статтю 72 Договору про функціонування ЄС, яка дозволяє державам-членам у виняткових обставинах відступити від частини європейських норм для захисту громадського порядку та внутрішньої безпеки.
Результатом такого рішення стане:
- фактичне скасування дії Дублінського регламенту,
- посилення прикордонного контролю,
- та масштабні відмови у в’їзді для шукачів притулку.
Зауважимо, до цього влада Німеччини призупинила переселення осіб, які потребують особливого захисту, у межах програми Управління верховного комісара ООН у справах біженців (UNHCR).
Фрідріх Мерц пообіцяв помітні зміни в економічній політиці Німеччини та політиці надання притулку.
Бундестаг 29 січня схвалив запропоновану ХДС резолюцію про радикальне посилення міграційного законодавства. Цей план найбільшої опозиційної фракції німецького бундестагу передбачав, зокрема, постійний прикордонний контроль, можливість відмови прохачам притулку вже на кордоні та затримання іноземців, яких влада зобов’язала залишити країну.
Читайте також: В ЄС оприлюднили план захисту від напливу мігрантів
- Міністр фінансів Німеччини Крістіан Лінднер виступив із пропозицією запровадити для українських біженців окремий правовий статус, який дозволить знизити витрати на соціальні виплати та сприяти залученню біженців на ринок праці.
- Витрати на допомогу для біженців та мігрантів у Німеччині стрімко зростають. Якщо у 2021 році на підтримку цієї категорії населення виділили 5,9 млрд євро, то минулого року сума становила вже 12,2 млрд євро — понад чверть усіх витрат на допомогу з безробіття (42,6 млрд євро).
- У вересні до Німеччини в’їхала рекордна кількість нелегальних мігрантів, поліція зафіксувала понад 21 тисячу осіб.
Тимчасові сили ООН у Лівані (UNIFIL) висловили протест через дії ізраїльської авіації поблизу кордону. Військові Ізраїлю розпилили невідому хімічну сполуку, змусивши миротворців зупинити роботу та сховатися у безпечні місця на дев’ять годин.
Група правозахисних та юридичних організацій розпочала судовий процес проти адміністрації Дональда Трампа. Позов стосується січневого указу, який фактично заблокував видачу віз для громадян понад сімдесяти держав світу.
У Палаті представників США 2 лютого розпочався розгляд законопроєкту для відновлення фінансування урядових установ після часткового “шатдауну”. Остаточне голосування заплановане на вівторок, що дозволить уникнути тривалих перебоїв у роботі ключових відомств, включаючи Пентагон.
Мер Портленда Кіт Вілсон вимагає негайного виведення федеральних агентів ICE зі свого міста. Причиною став розгін денної демонстрації, під час якого силовики застосували газ та гумові кулі проти мирних громадян.
Президент Володимир Зеленський повідомив про офіційне визнання іранського Корпусу вартових ісламської революції (КВІР) терористичною організацією. Це рішення стало відповіддю на системну підтримку іранським режимом воєнної агресії та масоване використання безпілотників проти українських міст.