З початку повномасштабної війни РФ скоїла 536 злочинів проти медіа та журналістів – ІМІ
Джерело: Інститут масової інформації
З початку повномасштабної війни за рік та сім місяців РФ скоїла 536 злочинів проти журналістів та медіа в Україні.
Загалом за серпень-вересень 2023 року ІМІ зафіксував сім порушень свободи слова, які вчинила Росія: обстріли журналістів, кіберзлочини, знищення офісу редакції та юридичний тиск.
Джерело: ІМІ
Зокрема у серпні та вересні під російський обстріл потрапили українські та іноземні журналісти. Так, потрапила знімальна група Радіо Свобода на Донеччині під час їхньої роботи. У складі групи були репортерка Євгенія Китаїва, операторка Анна Кудрявцева та водій Володимир Явнюк. Внаслідок обстрілу було пошкоджене авто. Знімальна група не постраждала.
Водночас у Запорізькій області росіяни дроном-камікадзе атакували знімальну групу шведського телеканалу TV4. Під час нападу було знищено автомобіль, у якому вони їхали, та знімальне обладнання. Репортер Йохан Фредрікссон і фотограф Даніель Здолсек вийшли зі свого автомобіля, щоб зняти, коли в нього влучив дрон. Журналісти не зазнали травм. Проте під час атаки незначні поранення отримав їхній місцевий продюсер Олександр Павлов, а також двоє українських поліцейських, які супроводжували команду TV4 на місце події.
Тоді як у Чернігові внаслідок удару російської ракети в приміщення обласного музично-драматичного театру імені Шевченка 19 серпня було зруйновано офіс видання “Челайн”. Як розповів ІМІ редактор “Челайну” Павло Солодовник, редакція залишилася без приміщення. Від удару ракети вибуховою хвилею повибивало вікна та двері, обвалилися частини стелі та стін. Було знищено чи пошкоджено журналістське обладнання – ноутбуки, комп’ютери, камери та мікрофони. Водночас на момент обстрілу нікого зі співробітників в офісі не було, тому з них ніхто не постраждав.
- 24 липня відеожурналіст AFP отримав поранення внаслідок атаки російського безпілотника під час репортажів про українську артилерійську позицію поблизу Бахмута.
- 19 вересня росіяни атакували дроном автомобіль знімальної групи шведського телеканалу TV4 у Запорізькій області. Безпілотник врізався в задні двері авто.
- Премія імені Георгія Ґонґадзе, Український PEN, а також Інститут масової інформації (ІМІ) створили Платформу пам’яті журналістів, які загинули внаслідок повномасштабного російського вторгнення.
- Журналісти програми “Схеми” опублікували фільм-розслідування “Віра” до річниці загибелі своєї колеги, продюсерки та журналістки Віри Гирич внаслідок ракетного удару РФ по Києву 28 квітня 2022 року.
- Творчий колектив Центральної телерадіостудії (ЦТРС) Міністерства оборони України презентував документальний фільм “Ефект присутності”, присвячений пам’яті військового журналіста та командира спецпідрозділу ГУР Олексія Чубашева, який загинув на фронті у червні минулого року.
- 17 травня у Києві презентували книгу “Україна: журналісти на передовій”, присвячена медійникам, котрі стали до оборони держави як на інформаційному фронті, так і на полі бою. Журналісти виступають у книзі у двох іпостасях — як автори і як герої оповідей.
Глава МЗС РФ Сергій Лавров звернувся до США з закликом відновити підготовку до саміту російського лідера Володимира Путіна та глави Білого дому Дональда Трампа у Будапешті, котрий мав відбутися наприкінці жовтня, втім, зірвався після відмови Кремля припинити вогонь проти України.
Бразилія наїлася дешевого російського дизельного пального після каральних заходів Заходу проти нафтопродуктів Москви через повномасштабне вторгнення в Україну. За деякими оцінками, імпорт пального з Росії до цієї південноамериканської країни різко зріс з 95 мільйонів доларів у 2022 році до 5,4 мільярда доларів минулого року, що дозволило їй заощадити майже мільярд доларів.
Два танкери, що перевозять близько 1,5 млн барелів російської нафти марки Urals, стали на якір по обидва боки Суецького каналу, що підтверджує дедалі більші труднощі РФ у продажу нафти після посилення санкцій США.
Чеське видання Deník N присвятило новий номер підтримці України — на обкладинці газети зображено український прапор, складений із синіх та жовтих QR-кодів. Кожен із них веде на перевірені збори й фонди, що допомагають українцям. Ініціатива з’явилася на тлі скандалу, коли з будівлі парламенту Чехії зняли український прапор.
Уповноважений з прав людини Дмитро Лубінець наголосив, що Україна повинна змінити підхід до евакуації цивільного населення.