З початку повномасштабної війни РФ скоїла 536 злочинів проти медіа та журналістів – ІМІ
Джерело: Інститут масової інформації
З початку повномасштабної війни за рік та сім місяців РФ скоїла 536 злочинів проти журналістів та медіа в Україні.
Загалом за серпень-вересень 2023 року ІМІ зафіксував сім порушень свободи слова, які вчинила Росія: обстріли журналістів, кіберзлочини, знищення офісу редакції та юридичний тиск.
Джерело: ІМІ
Зокрема у серпні та вересні під російський обстріл потрапили українські та іноземні журналісти. Так, потрапила знімальна група Радіо Свобода на Донеччині під час їхньої роботи. У складі групи були репортерка Євгенія Китаїва, операторка Анна Кудрявцева та водій Володимир Явнюк. Внаслідок обстрілу було пошкоджене авто. Знімальна група не постраждала.
Водночас у Запорізькій області росіяни дроном-камікадзе атакували знімальну групу шведського телеканалу TV4. Під час нападу було знищено автомобіль, у якому вони їхали, та знімальне обладнання. Репортер Йохан Фредрікссон і фотограф Даніель Здолсек вийшли зі свого автомобіля, щоб зняти, коли в нього влучив дрон. Журналісти не зазнали травм. Проте під час атаки незначні поранення отримав їхній місцевий продюсер Олександр Павлов, а також двоє українських поліцейських, які супроводжували команду TV4 на місце події.
Тоді як у Чернігові внаслідок удару російської ракети в приміщення обласного музично-драматичного театру імені Шевченка 19 серпня було зруйновано офіс видання “Челайн”. Як розповів ІМІ редактор “Челайну” Павло Солодовник, редакція залишилася без приміщення. Від удару ракети вибуховою хвилею повибивало вікна та двері, обвалилися частини стелі та стін. Було знищено чи пошкоджено журналістське обладнання – ноутбуки, комп’ютери, камери та мікрофони. Водночас на момент обстрілу нікого зі співробітників в офісі не було, тому з них ніхто не постраждав.
- 24 липня відеожурналіст AFP отримав поранення внаслідок атаки російського безпілотника під час репортажів про українську артилерійську позицію поблизу Бахмута.
- 19 вересня росіяни атакували дроном автомобіль знімальної групи шведського телеканалу TV4 у Запорізькій області. Безпілотник врізався в задні двері авто.
- Премія імені Георгія Ґонґадзе, Український PEN, а також Інститут масової інформації (ІМІ) створили Платформу пам’яті журналістів, які загинули внаслідок повномасштабного російського вторгнення.
- Журналісти програми “Схеми” опублікували фільм-розслідування “Віра” до річниці загибелі своєї колеги, продюсерки та журналістки Віри Гирич внаслідок ракетного удару РФ по Києву 28 квітня 2022 року.
- Творчий колектив Центральної телерадіостудії (ЦТРС) Міністерства оборони України презентував документальний фільм “Ефект присутності”, присвячений пам’яті військового журналіста та командира спецпідрозділу ГУР Олексія Чубашева, який загинув на фронті у червні минулого року.
- 17 травня у Києві презентували книгу “Україна: журналісти на передовій”, присвячена медійникам, котрі стали до оборони держави як на інформаційному фронті, так і на полі бою. Журналісти виступають у книзі у двох іпостасях — як автори і як герої оповідей.
Міністр закордонних справ Радослав Сікорський наголосив, що пишається польським судом, котрий днями постановив, “що саботаж проти загарбника не є злочином”. Так він зреагував на обурення глави МЗС Угорщини Петера Сіярто стосовно того, що за його словами, польський суд “випустив терориста”, підозрюваного у підриві Nord Stream 2.
Міністерство оборони Росії починає економити будівельні матеріали та папір через проблеми з бюджетом. Як повідомив джерело, близьке до міністерства, мова про впровадження інструментів “ощадливого управління”, адаптованих під армію РФ.
Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко 22 жовтня повідомила, що уряд вже виділив понад 700 мільйонів гривень на ремонт доріг у прифронтових Сумській і Харківській областях, а також на Полтавщині.
Станом на вечір 22 жовтня у Харкові збільшилася кількість постраждалих внаслідок російської атаки на дитсадок, повідомив міський голова Ігор Терехов. Серед поранених – п’ятирічна дитина.
У різних регіонах РФ масово переносять строки ремонтів інфраструктурних об’єктів – від доріг до інтернет-кабелів та освітніх закладів. Причиною затримок офіційно називають нестачу фінансування, проблеми з постачанням матеріалів та техніки. Реальна причина – перенаправлення державних коштів на продовження війни проти України.