З серпня до Німеччини в’їхали майже 20 тис українських чоловіків віком від 18 до 22 років
Джерело: BILD
З серпня до Німеччини в’їхали майже 20 тисяч українців призовного віку. Йдеться про чоловіків віком від 18 до 22 років, повідомили у Федеральному відомстві у справах міграції та біженців (BAMF) у відповідь на запит видання BILD.
За даними відомства, з серпня 19 484 українські чоловіки цієї вікової категорії перетнули німецький кордон. Зростання кількості в’їздів пов’язують із рішенням української влади, ухваленим у серпні. Тоді перша віцепрем’єр-міністерка України Юлія Свириденко заявила, що молоді чоловіки можуть “безперешкодно перетинати кордон під час воєнного стану”.
Після цього в Німеччині різко збільшилася кількість звернень за захистом від цієї групи. У Міністерстві внутрішніх справ Німеччини у жовтні повідомляли, що кількість таких звернень зросла з приблизно 100 на тиждень до ухвалення рішення до близько 1000 на тиждень.
У BAMF уточнили, що піковий рівень в’їздів зафіксували на початку жовтня. Водночас з листопада, за словами представника міністерства, “кількість зафіксованих в’їздів стала значно нижчою, ніж у попередні два місяці”. Нині вона становить менше ніж 1000 осіб на тиждень.
Представник міністерства також наголосив, що “первинні в’їзди є лише показником міграційних процесів і не означають автоматичного звернення по захист чи тривале перебування в Німеччині”. За його словами, ці процеси відбуваються паралельно з “інтенсивнішими російськими атаками, які суттєво впливають і на систему опалення та енергопостачання” в Україні.
Чи залишаться ці молоді чоловіки в Німеччині надовго та чи звертатимуться по соціальну допомогу, нині невідомо. Водночас міста й громади вже стикаються з фінансовим навантаженням, пов’язаним із розміщенням біженців.
- За понад три роки повномасштабної війни РФ проти України до Німеччини з проханням про надання притулку звернулися 6374 росіянина віком від 18 до 45 років. Проте лише 349 осіб отримали позитивне рішення: статус біженця, додатковий захист або захист від депортації. Про це свідчить відповідь МВС ФРН на запит депутатки Бундестагу від Лівої партії Клари Бюнгер.
1 жовтня на Краснозаводському хімічному заводі у Московській області сталася детонація, після якої почалася пожежа. Попередньо, загинули семеро осіб. На підприємстві виробляють вибухові речовини й компоненти для ракетного озброєння.
Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.
У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.
Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.
Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.