Законопроєкт №10101: загрози і ризики для ринку азартних ігор та держави
Джерело: Центр дослідження законодавства
2 жовтня 2023 року група нардепів зареєструвала законопроєкт №10101 “Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення законодавства у сфері організації та проведення азартних ігор та державних лотерей”. У Центрі дослідження законодавства пояснили, що не так із законопроєктом.
Як зауважується, у пояснювальній записці до законопроєкту вказано, що його метою є “вдосконалення ліцензування у сфері організації та проведення азартних ігор та державних лотерей з метою недопущення зловживань положеннями чинного законодавства”.
Утім, в Центрі дослідження законодавства переконані, що законопроєкт № 10101 створює проблеми не лише для легального ринку азартних ігор, а й для держави та українців.
Зокрема там навели декілька причин, чому цей законопроєкт не можна ухвалювати у поточній редакції.
Так, в частині 1 статті 2 законопроєкт доповнює перелік видів діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор пунктом 6 – “надання послуг у сфері азартних ігор”. При цьому законопроєкт не конкретизує того, які саме послуги маються на увазі – розробка програмного забезпечення для гри, надання приміщень в оренду, послуги громадського харчування в приміщенні казино, здійснення транзакцій коштів в межах гри (ставки та виграші), страхування ризиків тощо.
Як пояснили фахівці, це відносить ряд непрофільних видів підприємництва до діяльності з організації азартних ігор всупереч визначенню останньої у профільному законі та “створює поле для зловживань з боку контролюючих органів на користь певних учасників ринку”.
Окрім того, в частині 2 статті 14-1 законопроєкту № 10101 зазначено, що надавачами послуг у сфері азартних ігор не можуть бути банки та інші фінансові установи.
“З огляду на невизначеність терміну “надання послуг у сфері азартних ігор”, який за таких умов можна трактувати як надання будь-яких послуг, пов’язаних з проведенням азартної гри, виключення банків та фінустанов зі списку надавачів таких послуг є нонсенсом, адже банки та фінустанови забезпечують рух коштів від учасника до організатора гри і в зворотному порядку, і для азартних ігор, які проводяться онлайн, не існує іншого способу забезпечення руху коштів між учасниками та організатором, як за допомогою банків та фінустанов”, – прокоментували експерти.
Примітно, що абзац 2 частини 1 статті 2 законопроєкту містить норму про те, що діяльність з надання послуг у сфері азартних ігор (згаданий вище пункт 6) не підлягає ліцензуванню, тоді як в наступній частині статті 2 законопроєкту його автори суперечать самі собі, пропонуючи замінити термін “ліцензії з надання послуг у сфері організації та проведення азартних ігор” на термін “ліцензії з надання послуг у сфері азартних ігор”, що фактично, за словами аналітиків, запроваджує додатковий вид ліцензії та матиме негативний вплив на функціонування сфери супровідних послуг – оренди, надання послуг у сфері харчування, розміщення людей тощо.
Водночас зазначено, що “аналогічна деструктивна пропозиція” міститься в пропонованій редакції частини 1 статті 5, яка передбачає створення Реєстру юридичних осіб, які мають право здійснювати діяльність з надання послуг у сфері азартних ігор.
“Окрім того, що саме формулювання назви цього реєстру протирічить змісту абзацу 2 частини 1 статті 2 законопроєкту 10101 і передбачає, що “діяльність з надання послуг у сфері азартних ігор” все ж потребуватиме певного виду дозволу чи ліцензії, які й надаватимуть таке право. Вкупі з невизначеністю щодо того, про які послуги йдеться, це матиме наслідком виключно погіршення бізнес-середовища у всій галузі, звуження конкуренції та подальше скорочення надходжень до держбюджету”, – наголосили в Центрі дослідження законодавства.
Також автори законопроєкту пропонують розширити повноваження контролюючого органу (стаття 10 законопроєкту) щодо нагляду (контролю) за діяльністю ринку азартних ігор та надати йому право проводити контрольні закупівлі, зокрема, шляхом використання тест-ситуації. У той же час, законопроєктом не визначено порядок проведення тест-ситуації, джерела фінансування її проведення, а також наслідків її проведення, йдеться в матеріалі.
Як наголосили експерти, такий підхід, разом з наданням регуляторному органу повноважень, притаманних та закріплених процесуальним законодавством за правоохоронними органами, “несе значні корупційні ризики, в той же час не створюючи ефективного механізму боротьби з організаторами азартних ігор, які діють без передбаченої законом ліцензії або з порушеннями ліцензійних умов”.
До того ж, фахівці акцентували на тому, що в статті 14 законопроєкту № 10101 пропонується, щоб організатором азартних ігор не могла стати юридична особа, кінцеві бенефіціари (власники істотної частки) якої були власниками істотної частки або кінцевими бенефіціарами юридичної особи, якій було анульовано ліцензію на проведення азартних ігор (та на момент анулювання у якої був податковий борг або борг за ліцензійними платежами) впродовж 5-річного строку.
“Окрім того, що законопроєкт ніяк не обґрунтовує тривалості зазначеного строку дії заборони, подібне обмеження є неефективним, оскільки не вирішує проблеми несплати податкового боргу чи боргу за ліцензійними платежами. Подібний підхід може збільшити витрати для недобросовісних учасників ринку на “ротацію” підставних осіб, однак ніяк не допоможе держбюджету отримати необхідні кошти”, – мовиться в повідомленні.
Натомість спеціалісти порадили законодавцям зосередитись передусім на вирішенні проблеми недоотримання коштів держбюджетом, а не “на створенні перешкод учасникам ринку, оскільки пропонований спосіб також є корупціогенним з точки зору зловживання повноваженнями регуляторним та податковими органами з метою тиску на бізнес”.
Варто зазначити, що схожою нормою пропонується доповнити статтю 51 чинної редакції закону “Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор”, надавши регулятору право анулювати ліцензію на проведення азартних ігор за наявності податкового боргу.
За словами фахівців, подібне рішення не лише не призведе до вирішення проблеми з ненадходженням податків до держбюджету, а й збільшить корупційні ризики та ризики зловживання повноваженнями з боку податкових та контролюючих органів.
У зв’язку з цим, в Центрі дослідження законодавства вважають, що проєкт закону № 10101 не може бути ухвалений у поточній редакції, оскільки це суперечить інтересам держави, створює додаткові корупційні ризики та може призвести до перерозподілу ринку азартних ігор на користь певних учасників, що є недопустимим втручанням з боку держави в ринковій економіці і завдати шкоди державному бюджету – всупереч тій меті, яка заявлена авторами законопроєкту.
- За інформацією Служби безпеки України, у Києві викрито власників банку. яких підозрюють у допомозі з “відмивання” коштів підпільних онлайн-казино.
14 липня Кабінет Міністрів підготував оновлення державної підтримки населення та має затвердити оновлені виплати при народженні дитини, а також підтримку у перші роки її життя. Про це заявив президент Володимир Зеленський після зустрічі з прем’єр-міністром Денисом Шмигалем.
13 липня італійський тенісист Яннік Сіннер здобув перемогу на Вімблдоні-2025, третьому у сезоні турніру серії Grand Slam.
Президент США Дональд Трамп розглядає можливість конфіскувати близько $5 млрд російських активів за кордоном і передати їх Україні.
В Україні з’явилися нові боєприпаси, що дозволяють ефективно боротися з дронами за допомогою стандартних автоматів. Оборонний кластер Brave1 ініціював розробку антидронових набоїв, що в рази підвищують шанси військових уразити рухому ціль.
У тимчасово окупованому Криму за перше півріччя 2025 року правозахисники зафіксували 65 затримань, зокрема 15 – щодо представників корінного кримськотатарського народу. За аналогічний період 2024 року підтвердили 71 випадок (21), а у 2023 – 101 (66).