Законопроєкт про мобілізацію направили на підпис Зеленському

Джерело: сайт Верховної Ради

Проєкт закону щодо мобілізації під номером 10449 було направлено на підпис Президенту України Володимиру Зеленському.

Згідно з інформацією на офіційному вебсайті Верховної Ради України, голова парламенту Руслан Стефанчук вже підписав цей законопроєкт.

Далі цей документ має отримати підпис Президента Володимира Зеленського. Після цього, через місяць, закон набуде чинності.

Раніше повідомлялося, що президент Володимир Зеленський підпише закон про мобілізацію протягом наступних двох тижнів. Нині в парламенті немає жодних блокуючих постанов, що може завадити підписанню законопроєкту.

Перед підписанням закону Офіс президента мав провести його аналіз на відповідність до Конституції. Після цього очікується підписання Закону про мобілізацію Зеленським.

11 квітня народні обранці у другому читанні ухвалили проєкт закону про мобілізацію в Україні.
Перед голосування за законопроєкт нардепи, 227 голосами, прийняли правку про виключення з законопроєкту норми про демобілізацію.
Речник Міністерства оборони України Дмитро Лазуткін повідомив, що демобілізаційні норми будуть розглянуті в окремому законопроєкті, який Генеральний штаб і Міністерство оборони почнуть розробляти найближчим часом.
10 квітня українські парламентарі у першому читанні підтримали проєкт закону № 11079-1 про мобілізацію засуджених осіб.
Президент України Володимир Зеленський прокоментував процес мобілізації в Україні, зазначивши, що на період війни “демобілізації не існує”.
21 березня Верховна Рада України ухвалила законопроєкт №10313 про забезпечення прав військовослужбовців та поліціянтів на соціальний захист. Відтепер раніше визнані обмежено придатними до служби чоловіки повинні будуть протягом дев’яти місяців пройти повторний медичний огляд.

Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.

У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.

Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.

Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.

Російська економіка опинилася під дедалі сильнішим тиском через великі витрати на війну проти України та міжнародні санкції. У Данській службі оборонної розвідки (DDIS) вважають, що це наближає країну до серйозної економічної кризи.