Законопроєкт про мобілізацію направили на підпис Зеленському
Джерело: сайт Верховної Ради
Проєкт закону щодо мобілізації під номером 10449 було направлено на підпис Президенту України Володимиру Зеленському.
Згідно з інформацією на офіційному вебсайті Верховної Ради України, голова парламенту Руслан Стефанчук вже підписав цей законопроєкт.
Далі цей документ має отримати підпис Президента Володимира Зеленського. Після цього, через місяць, закон набуде чинності.
Раніше повідомлялося, що президент Володимир Зеленський підпише закон про мобілізацію протягом наступних двох тижнів. Нині в парламенті немає жодних блокуючих постанов, що може завадити підписанню законопроєкту.
Перед підписанням закону Офіс президента мав провести його аналіз на відповідність до Конституції. Після цього очікується підписання Закону про мобілізацію Зеленським.
- 11 квітня народні обранці у другому читанні ухвалили проєкт закону про мобілізацію в Україні.
- Перед голосування за законопроєкт нардепи, 227 голосами, прийняли правку про виключення з законопроєкту норми про демобілізацію.
- Речник Міністерства оборони України Дмитро Лазуткін повідомив, що демобілізаційні норми будуть розглянуті в окремому законопроєкті, який Генеральний штаб і Міністерство оборони почнуть розробляти найближчим часом.
- 10 квітня українські парламентарі у першому читанні підтримали проєкт закону № 11079-1 про мобілізацію засуджених осіб.
- Президент України Володимир Зеленський прокоментував процес мобілізації в Україні, зазначивши, що на період війни “демобілізації не існує”.
- 21 березня Верховна Рада України ухвалила законопроєкт №10313 про забезпечення прав військовослужбовців та поліціянтів на соціальний захист. Відтепер раніше визнані обмежено придатними до служби чоловіки повинні будуть протягом дев’яти місяців пройти повторний медичний огляд.
Працівники Державного бюро розслідувань викрили в одному з районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Одеської області схему незаконного примусу чоловіків до мобілізації. За даними слідства, до неї були причетні шестеро посадовців РТЦК та троє представників місцевої громадської організації.
Кількість жертв масованої російської атаки на Київ зросла до п’яти. У лікарні померла одна з постраждалих, яка перебувала у тяжкому стані.
Стали відомі імена рятувальників ДСНС, які загинули внаслідок повторного російського удару по цивільному підприємству в Харкові в ніч на 15 червня.
Унаслідок ракетно-дроновї атаки по Києву в ніч на 15 червня пошкоджень зазнала будівля Вищого антикорупційного суду.
Міністр закордонних справ Естонії Маргус Тсакхна відреагував на пошкодження Києво-Печерської лаври внаслідок російської атаки, заявивши, що удар по одній із найважливіших християнських святинь свідчить про зневагу Росії до світової культурної спадщини.