Залужний розповів про головні загрози безпеці в Азово-Чорноморському регіоні

Джерело: Валерій Залужний у колонці для “Інтерфакс-Україна”

Колишній Головнокомандувач ЗСУ, а нині Посол України у Великій Британії Валерій Залужний назвав головні безпекові виклики та можливості в Азово-Чорноморському регіоні.

Зважаючи на трансформацію світового порядку, Залужний підкреслив, що пошук альянсів і довгострокових союзів у регіональній і світовій безпеці – це пріоритетне завдання держави, як умова не лише виживання, а й довгострокового миру.

Водночас створення безпекового середовища у Азово-Чорноморському регіоні має свої особливості:

1. Відсутність стратегії НАТО в Чорноморському регіоні

Північноатлантичний альянс не має стратегії щодо регіону і продовжує історично ставитися до Чорного моря як до “внутрішнього озера Росії”.

Через це складалась ситуація, коли НАТО просувало політику не стримування та оборони, а співпраці та діалогу. РФ в той самий час розширювала свої бойові можливості та створювала осередки нестабільності.

“Україна буде завжди пам’ятати, що Росія обов’язково скористається будь-якою можливістю відсутності рівноваги, щоб знову відновити свої бойові можливості саме для експансії – чи то економічної через блокування шляхів і логістики, чи то військової“, – пише Залежний.

2. Стратегія ЄС неефективна

У травні 2025 року ЄС представив свою стратегію щодо Чорного моря, але та, за словами ексголовкома, залишається декларативною і недієвою.

Навіть головна ідея створення Чорноморського центру морської безпеки, залишається допоки нереалізованою – не визначено навіть його місце розташування та хоча б умовні механізми, за допомогою яких раннє попередження призведе до своєчасних та надійних дій.

Забігаючи наперед, Залужний вказав, що в майбутньому Європа може прийти до питання відновлення взаємодії з РФ, що може призвести до нових розколів у євроатлантичній спільноті.

“Разом з тим, постійне відчуття загрози від Росії зараз все ще сприяє широкому розумінню усіх прибережних держав на користь членства в НАТО та ЄС. Бо саме відчуття залишитись на самоті проти Росії, як у випадку України, і бути поза регіональним порядком в Чорному морі безпосередньо вплине на внутрішньополітичний порядок у таких країнах та їхню геополітичну ідентичність“, – пише він.

3. Ризик відкриття Босфорської протоки для військових кораблів РФ

Посол України у Великій Британії вказав, що саме завдяки тому, що Туреччина блокувала рух військових кораблів через протоку Босфор, вдалося завадити Росії посилити свій флот та обмежити її наступальні та ударні можливості.

Однак у разі припинення вогню і закінчення війни, РФ може вимагати відкрити протоку і відновити свою військову потужність у регіоні.

“Саме тому це має бути враховано не тільки при формуванні параметрів припинення вогню та мирної угоди, а й подальших кроків з формування правил у регіоні. Тому імовірно, те, як розвиватимуться відносини між Туреччиною та Україною, Туреччиною та Заходом та Туреччиною та Росією в Чорному морі, матиме визначальний вплив на формування регіонального геополітичного порядку“, – зауважує Залужний.

4. Зростання впливу Китаю

Китай поступово та обережно розширює свою присутність у Чорноморському регіоні. Це може призвести до абсолютно іншого геополітичного утворення в регіоні, який врешті-решт змусить переглянути роль усіх суб’єктів регіону.

“Малоймовірно, що це може викликати конкуренцію і напруження в регіоні, проте це точно несе спочатку втрату критичної інфраструктури, а згодом і фундаментальних союзників та інституцій“, – вважає колишній головнокомандувач.

В цьому контексті для України важливо не забувати, що саме завдяки Китаю Росія все ще має можливості вбивати українців та підтримувати власну економіку в обхід санкцій.

5. Прагнення Росії домінувати в Чорному морі

Цей пункт Залужний вважає чи не найголовнішим дестабілізаційним чинником. За його словами, саме можливість РФ до втручання в справи причорноморських держав є абсолютною загрозою для формування безпекового середовища не лише у регіоні.

Таке втручання включає вплив на внутрішню політичну, інформаційну та економічну сфери, стратегічне маніпулювання соціальними, етнічними та економічними вразливостями та культивування та розвиток впливових місцевих посередників, чиї інтереси збігаються з інтересами Росії, навіть якщо вони є явно не проросійськими.

“Найбільш небезпечним, як у випадку з Україною, є те, що залежно від обставин, втручання Росії може бути надто прихованим. Чи відбувається це прямо зараз в одній з країн регіону, казати некоректно. Проте точно усе це було в Україні, з відомими наслідками“, – натякнув автор.

6. Широка доступність сучасної зброї та технологій

Залужний підкреслив, що усі процеси, які пов’язані зі здобуттям геополітичної суб’єктності та здобуттям гарантованої безпеки, неодмінно мають бути підкріплені саме можливостями сили і механізмами її реалізації.

Він наголосив на важливості сучасних технологій, зокрема морських дронів. Зважаючи на те, що морськими шляхами транспортується близько 90% усіх товарів, захист цих шляхів є прямим стратегічним пріоритетом будь-якої морської держави і опосередкованим інтересом для решти держав світу.

“Очевидний висновок, що безпека в Чорному морі і в усьому Азово-Чорноморському регіоні буде залежати від побудови реальної противаги викликам та загрозам, основний з яких – унеможливлення домінуванню Росії у цьому регіоні“, – пише Залужний.

Враховуючи наявність чорноморського узбережжя, унікального досвіду застосування технологій у сучасній війні та прагнення України до демократичних перетворень, неможливо створити надійну противагу Росії в Чорному морі без України.

При цьому участь України у формуванні майбутнього безпекового простору в регіоні можлива лише через участь у політичному та безпековому об’єднанні.

“Саме підтримка України як чорноморської країни та потужної військово-морської держави, а також підтримка європейського регіонального партнерства є основою для забезпечення безпеки Азовського та Чорного морів та забезпечення безпеки Європи з південного напрямку“, – підсумував він.

Посол України у Великій Британії, колишній головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний заявив, що нині неможливо передбачити хід і варіанти завершення сучасних війн, наголосивши на кризі глобальних рішень і зростанні ризику масштабування конфліктів у світі.