Запропонована Росією мирна угода після вторгнення у 2022 нагадувала «капітуляцію» — ЗМІ
Джерело: “Радіо свобода”
На початку березня 2022 року, після початку повномасштабного вторгнення, Росія запропонувала Україні проєкт “мирної угоди”, що нагадував умови капітуляції. Проєкт під назвою “Договір про врегулювання ситуації в Україні та нейтралітет України” передали українській делегації 7 березня, під час третього раунду переговорів у Біловезькій пущі в Білорусі.
“Радіо Свобода” стверджує, що отримало текст договору від українського джерела. Російське джерело, близьке до переговорів, підтвердило його справжність.
Переговори між Україною та Росією розпочалися 28 лютого 2022 року. Деякі зустрічі проходили очно, інші – онлайн. Українська делегація під керівництвом Давида Арахамії прибула до резиденції “Лясковичі” у Білорусі для переговорів з російською делегацією, яку очолював Володимир Мединський. Переговори припинилися наприкінці квітня.
Що саме вимагали від України
Документ, що складається з шести сторінок основного тексту та чотирьох сторінок додатків, включає 18 статей. Вони охоплюють питання нейтралітету України, військові та міжнародні зобов’язання, визначення кордонів, гуманітарні аспекти (мова, релігія, історія) та скасування санкцій проти Росії.
У проєкті передбачалося скорочення української армії до 50 тисяч осіб і суттєве зменшення кількості військової техніки. Україні пропонували відмовитися від розробки, виробництва та розміщення ракет із дальністю понад 250 км. Росія залишала за собою право визначати, які види озброєнь можуть бути заборонені в майбутньому.
Документ також вимагав від України визнання незалежності так званих Донецької та Луганської “народних республік” у межах адміністративних областей, фінансування відновлення Донбасу, скасування санкцій і міжнародних позовів проти Росії. Російська мова мала отримати статус державної, а майнові права Української православної церкви (Московського патріархату) – мали відновити.
Також Росія наполягала на скасуванні заборон на радянську та комуністичну символіку, вважаючи відповідні закони України проявами “нацифікації”. Водночас під час переговорів російська сторона висувала й інші умови, зокрема відновлення постачання води до Криму, від чого згодом відмовилася.
- Україна та Росія ведуть конфіденційні переговори з метою досягнення компромісів, повідомляє редакторка політичного відділу німецького видання Die Zeit Аліса Бота.
Глава МЗС РФ Сергій Лавров звернувся до США з закликом відновити підготовку до саміту російського лідера Володимира Путіна та глави Білого дому Дональда Трампа у Будапешті, котрий мав відбутися наприкінці жовтня, втім, зірвався після відмови Кремля припинити вогонь проти України.
Бразилія наїлася дешевого російського дизельного пального після каральних заходів Заходу проти нафтопродуктів Москви через повномасштабне вторгнення в Україну. За деякими оцінками, імпорт пального з Росії до цієї південноамериканської країни різко зріс з 95 мільйонів доларів у 2022 році до 5,4 мільярда доларів минулого року, що дозволило їй заощадити майже мільярд доларів.
Два танкери, що перевозять близько 1,5 млн барелів російської нафти марки Urals, стали на якір по обидва боки Суецького каналу, що підтверджує дедалі більші труднощі РФ у продажу нафти після посилення санкцій США.
Чеське видання Deník N присвятило новий номер підтримці України — на обкладинці газети зображено український прапор, складений із синіх та жовтих QR-кодів. Кожен із них веде на перевірені збори й фонди, що допомагають українцям. Ініціатива з’явилася на тлі скандалу, коли з будівлі парламенту Чехії зняли український прапор.
Уповноважений з прав людини Дмитро Лубінець наголосив, що Україна повинна змінити підхід до евакуації цивільного населення.