Запропонована Росією мирна угода після вторгнення у 2022 нагадувала «капітуляцію» — ЗМІ
Джерело: “Радіо свобода”
На початку березня 2022 року, після початку повномасштабного вторгнення, Росія запропонувала Україні проєкт “мирної угоди”, що нагадував умови капітуляції. Проєкт під назвою “Договір про врегулювання ситуації в Україні та нейтралітет України” передали українській делегації 7 березня, під час третього раунду переговорів у Біловезькій пущі в Білорусі.
“Радіо Свобода” стверджує, що отримало текст договору від українського джерела. Російське джерело, близьке до переговорів, підтвердило його справжність.
Переговори між Україною та Росією розпочалися 28 лютого 2022 року. Деякі зустрічі проходили очно, інші – онлайн. Українська делегація під керівництвом Давида Арахамії прибула до резиденції “Лясковичі” у Білорусі для переговорів з російською делегацією, яку очолював Володимир Мединський. Переговори припинилися наприкінці квітня.
Що саме вимагали від України
Документ, що складається з шести сторінок основного тексту та чотирьох сторінок додатків, включає 18 статей. Вони охоплюють питання нейтралітету України, військові та міжнародні зобов’язання, визначення кордонів, гуманітарні аспекти (мова, релігія, історія) та скасування санкцій проти Росії.
У проєкті передбачалося скорочення української армії до 50 тисяч осіб і суттєве зменшення кількості військової техніки. Україні пропонували відмовитися від розробки, виробництва та розміщення ракет із дальністю понад 250 км. Росія залишала за собою право визначати, які види озброєнь можуть бути заборонені в майбутньому.
Документ також вимагав від України визнання незалежності так званих Донецької та Луганської “народних республік” у межах адміністративних областей, фінансування відновлення Донбасу, скасування санкцій і міжнародних позовів проти Росії. Російська мова мала отримати статус державної, а майнові права Української православної церкви (Московського патріархату) – мали відновити.
Також Росія наполягала на скасуванні заборон на радянську та комуністичну символіку, вважаючи відповідні закони України проявами “нацифікації”. Водночас під час переговорів російська сторона висувала й інші умови, зокрема відновлення постачання води до Криму, від чого згодом відмовилася.
- Україна та Росія ведуть конфіденційні переговори з метою досягнення компромісів, повідомляє редакторка політичного відділу німецького видання Die Zeit Аліса Бота.
Поблизу Радомишля на Підкарпатті відкрили навчальний полігон “Ліпа” для української армії, побудований Королівством Норвегія. Польща є країною-господарем полігону, котрий також буде також місцем обміну українським досвідом у протидії російським безпілотникам.
Ввечері 1 жовтня російські війська вдарили по центральній частині міста Балаклія. Ракета влучила в землю біля житлової п’ятиповерхівки.
Експорт російської пшениці у липні–вересні 2025 року знизився на 29 % у річному вимірі – до 10,9 млн тонн. На цьому тлі прогноз постачань пшениці на зовнішні ринки у 2025 році зменшено до 43,4 млн тонн, зазначили у Службі зовнішньої розвідки України.
1 жовтня через російський обстріл енергетичної інфраструктури у Київській області в місті Славутич на об’єктах ДСП “Чорнобильська АЕС” виникла надзвичайна ситуація.
На Харківщині повернули до використання угіддя площею понад 1,7 тисячі гектарів. Станом на сьогодні це найбільша ділянка, розмінована оператором протимінної діяльності у межах державної програми компенсації вартості розмінування агроземель.