Запропонована Росією мирна угода після вторгнення у 2022 нагадувала «капітуляцію» — ЗМІ
Джерело: “Радіо свобода”
На початку березня 2022 року, після початку повномасштабного вторгнення, Росія запропонувала Україні проєкт “мирної угоди”, що нагадував умови капітуляції. Проєкт під назвою “Договір про врегулювання ситуації в Україні та нейтралітет України” передали українській делегації 7 березня, під час третього раунду переговорів у Біловезькій пущі в Білорусі.
“Радіо Свобода” стверджує, що отримало текст договору від українського джерела. Російське джерело, близьке до переговорів, підтвердило його справжність.
Переговори між Україною та Росією розпочалися 28 лютого 2022 року. Деякі зустрічі проходили очно, інші – онлайн. Українська делегація під керівництвом Давида Арахамії прибула до резиденції “Лясковичі” у Білорусі для переговорів з російською делегацією, яку очолював Володимир Мединський. Переговори припинилися наприкінці квітня.
Що саме вимагали від України
Документ, що складається з шести сторінок основного тексту та чотирьох сторінок додатків, включає 18 статей. Вони охоплюють питання нейтралітету України, військові та міжнародні зобов’язання, визначення кордонів, гуманітарні аспекти (мова, релігія, історія) та скасування санкцій проти Росії.
У проєкті передбачалося скорочення української армії до 50 тисяч осіб і суттєве зменшення кількості військової техніки. Україні пропонували відмовитися від розробки, виробництва та розміщення ракет із дальністю понад 250 км. Росія залишала за собою право визначати, які види озброєнь можуть бути заборонені в майбутньому.
Документ також вимагав від України визнання незалежності так званих Донецької та Луганської “народних республік” у межах адміністративних областей, фінансування відновлення Донбасу, скасування санкцій і міжнародних позовів проти Росії. Російська мова мала отримати статус державної, а майнові права Української православної церкви (Московського патріархату) – мали відновити.
Також Росія наполягала на скасуванні заборон на радянську та комуністичну символіку, вважаючи відповідні закони України проявами “нацифікації”. Водночас під час переговорів російська сторона висувала й інші умови, зокрема відновлення постачання води до Криму, від чого згодом відмовилася.
- Україна та Росія ведуть конфіденційні переговори з метою досягнення компромісів, повідомляє редакторка політичного відділу німецького видання Die Zeit Аліса Бота.
Міністр закордонних справ Радослав Сікорський наголосив, що пишається польським судом, котрий днями постановив, “що саботаж проти загарбника не є злочином”. Так він зреагував на обурення глави МЗС Угорщини Петера Сіярто стосовно того, що за його словами, польський суд “випустив терориста”, підозрюваного у підриві Nord Stream 2.
Міністерство оборони Росії починає економити будівельні матеріали та папір через проблеми з бюджетом. Як повідомив джерело, близьке до міністерства, мова про впровадження інструментів “ощадливого управління”, адаптованих під армію РФ.
Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко 22 жовтня повідомила, що уряд вже виділив понад 700 мільйонів гривень на ремонт доріг у прифронтових Сумській і Харківській областях, а також на Полтавщині.
Станом на вечір 22 жовтня у Харкові збільшилася кількість постраждалих внаслідок російської атаки на дитсадок, повідомив міський голова Ігор Терехов. Серед поранених – п’ятирічна дитина.
У різних регіонах РФ масово переносять строки ремонтів інфраструктурних об’єктів – від доріг до інтернет-кабелів та освітніх закладів. Причиною затримок офіційно називають нестачу фінансування, проблеми з постачанням матеріалів та техніки. Реальна причина – перенаправлення державних коштів на продовження війни проти України.