Заступник міністра оборони зустрівся з делегацією Бельгії: обговорили закупівлю техніки

Джерело: Міноборони

Заступник міністра оборони Дмитро Кліменков зустрівся з делегацією королівства Бельгія: представником посольства та керівництвом компанії “Джон Кокеріль Дефанс”.

Під час зустрічі сторони обговорили питання співпраці. Зокрема, пріоритети у закупівлі військової техніки для України.

Дмитро Кліменков наголосив на важливості систем ППО:

“Попри те, що наші воїни Протиповітряної оборони демонструють досить високі результати, досвід минулої зими показав – ворог націлений бити по українській інфраструктурі. Від свого задуму Росія не відмовилась, тому нам потрібно більше систем ППО”.

Також заступник міністра оборони ознайомив партнерів із реформою системи закупівель у міністерстві. Зміни мають зробити цей процес прозорим та зрозумілим для всіх учасників.

Зокрема Дмитро Кліменков розповів про “Агенцію оборонних закупівель”, яка займається придбанням зброї та військової техніки.

Наприкінці зустрічі сторони обмінялися знаковими подарунками. Дмитро Кліменков вручив представнику посольства монету заступника міністра оборони України Фредеріку Девелтеру – тимчасово повіреному у справах посольства Бельгії в Україні.

11 жовтня у Брюсселі президент України Володимир Зеленський провів зустріч із прем’єр-міністром Королівства Бельгія Александром Де Кроо.
Міністерка оборони Бельгії Людивін Дедондер оголосила про відправку кількох бельгійських винищувачів-бомбардувальників F-16 в Україну з 2025 року “залежно від збільшення потужності наших нових F-35”.
15 вересня уряд Бельгії підтвердив, що країна візьме участь у підготовці українських пілотів на винищувачах F-16.
Бельгія у межах тренувальних програм під егідою Європейського Союзу допомогла у підготовці тисячі українських солдатів.

Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.

У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.

Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.

Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.

Російська економіка опинилася під дедалі сильнішим тиском через великі витрати на війну проти України та міжнародні санкції. У Данській службі оборонної розвідки (DDIS) вважають, що це наближає країну до серйозної економічної кризи.