Збитки інфраструктури України через війну зросли до $170 млрд – KSE
Джерело: Київська школа економіки (KSE)
Станом на листопад 2024 року загальна сума документованих прямих збитків інфраструктури України через руйнування внаслідок війни досягла майже $170 млрд.
Порівняно з початком 2024 року ця цифра зросла на $12,6 млрд, що пов’язано з новими руйнуваннями через ракетні удари та бойові дії. Найбільші втрати зазнали житловий сектор, транспортна інфраструктура та енергетична система.
Житловий сектор залишається найбільш постраждалим, з прямими збитками на рівні $60 млрд.
Станом на листопад 2024 року пошкоджено або зруйновано 236 тисяч житлових будівель, серед яких 209 тисяч — приватні будинки, 27 тисяч — багатоквартирні, а також близько 600 гуртожитків. Найбільші руйнування спостерігаються в Донецькій, Харківській, Луганській, Київській, Чернігівській та Херсонській областях.
Транспортна інфраструктура зазнала значних втрат, які складають $38,5 млрд.
Пошкоджено чи зруйновано понад 26 тисяч кілометрів автомобільних доріг, що оцінюється у $28,3 млрд. Втрати в залізничному транспорті складають $4,3 млрд, у портовій інфраструктурі — $0,85 млрд, а в авіаційній галузі — $2 млрд. Прямі збитки від пошкодження або знищення 260 тисяч приватних легкових автомобілів оцінюються у $2,2 млрд.
Енергетичний сектор України зазнав збитків в розмірі $14,6 млрд.
У результаті атак повністю зруйновано Каховську та Дніпровську ГЕС, Трипільську та Зміївську ТЕС. Пошкоджено або знищено інші генерувальні потужності, високовольтні підстанції та об’єкти нафтогазової інфраструктури.
Промисловість, будівництво та сектор послуг зазнали збитків у розмірі $14,4 млрд.
Агропромисловий комплекс також отримав значні пошкодження, і його збитки склали $10,3 млрд.
Збитки освітньої інфраструктури оцінюються в $7,3 млрд. За час повномасштабного вторгнення було пошкоджено або зруйновано понад 4 тисячі закладів освіти, зокрема 229 шкіл, 110 дитячих садків і 97 університетів.
Збитки охорони здоров’я становлять $4,3 млрд. Загалом було пошкоджено 1 554 медичних об’єкти, зокрема 515 лікарень та 465 амбулаторій.
Культурна спадщина, спортивні та туристичні об’єкти зазнали руйнувань на суму $4 млрд. Постраждали 3 921 об’єкт культури, 399 релігійних споруд, 343 спортивні комплекси.
Сектор житлово-комунального господарства втратив $3,5 млрд. Значних руйнувань зазнали 925 котелень, 214 центральних теплових пунктів, понад 354 км тепломереж.
Цифрова інфраструктура та телекомунікаційний сектор зазнали збитків в розмірі $1,2 млрд.Пошкоджені інтернет-мережі, мобільні радіомережі та магістральні лінії зв’язку. На деокупованих територіях руйнування мереж досягали 100%, а тисячі базових станцій мобільного зв’язку були знищені.
Оцінку здійснила аналітична команда Київської школи економіки (KSE) у співпраці з Міністерством розвитку громад та територій України, Міністерством економіки України, а також іншими профільними міністерствами та Національним банком України.
- Військова агресія РФ завдала значної шкоди рибному господарству України. Зокрема в Азовському морі росіяни займаються масовим незаконним виловом водних біоресурсів, грабуючи рибні багатства водойми.
- У Міноборони поінформували, що сума збитків, які завдала РФ природному середовищу на об’єктах відомства, за підсумками 2024 року перевищила 42 млрд гривень.
Вчені з Університету Нью-Мексико з’ясували, чому в деяких людей можуть виникати серйозні побічні реакції після введення контрастної речовини перед МРТ. Дослідники виявили можливий зв’язок між гадолінієм, який входить до складу таких препаратів, і щавлевою кислотою, що міститься в багатьох продуктах та деяких добавках із вітаміном C.
7 жовтня Європарламент ухвалив рекомендації щодо відносин із Китаєм, закликавши, зокрема, посилити тиск на Пекін через підтримку російської війни проти України та розширити обмеження проти тих, хто допомагає Москві обходити санкції.
Служба безпеки затримала у Києві місцевого жителя, який зняв на відео і поширив у Телеграмі інформацію про позиції української ППО. Тепер йому загрожує до 8 років позбавлення волі.
Мерка японського міста Явата Шоко Кавата опинилася в центрі загальнонаціональної дискусії після того, як вирішила піти у декретну відпустку. Частина японців розкритикувала посадовицю, заявивши, що обрані представники влади не повинні надовго відходити від виконання своїх обов’язків.
Країни ЄС побоюються масштабної гібридної атаки Росії, яка може призвести до людських жертв, і таємно готують спільну відповідь на можливий сценарій. Про це повідомили п’ятеро європейських дипломатів і посадовців.