Збитки інфраструктури України через війну зросли до $170 млрд – KSE

Джерело: Київська школа економіки (KSE)

Станом на листопад 2024 року загальна сума документованих прямих збитків інфраструктури України через руйнування внаслідок війни досягла майже $170 млрд.

Порівняно з початком 2024 року ця цифра зросла на $12,6 млрд, що пов’язано з новими руйнуваннями через ракетні удари та бойові дії. Найбільші втрати зазнали житловий сектор, транспортна інфраструктура та енергетична система.

Житловий сектор залишається найбільш постраждалим, з прямими збитками на рівні $60 млрд.

Станом на листопад 2024 року пошкоджено або зруйновано 236 тисяч житлових будівель, серед яких 209 тисяч — приватні будинки, 27 тисяч — багатоквартирні, а також близько 600 гуртожитків. Найбільші руйнування спостерігаються в Донецькій, Харківській, Луганській, Київській, Чернігівській та Херсонській областях.

Транспортна інфраструктура зазнала значних втрат, які складають $38,5 млрд.

Пошкоджено чи зруйновано понад 26 тисяч кілометрів автомобільних доріг, що оцінюється у $28,3 млрд. Втрати в залізничному транспорті складають $4,3 млрд, у портовій інфраструктурі — $0,85 млрд, а в авіаційній галузі — $2 млрд. Прямі збитки від пошкодження або знищення 260 тисяч приватних легкових автомобілів оцінюються у $2,2 млрд.

Енергетичний сектор України зазнав збитків в розмірі $14,6 млрд.

У результаті атак повністю зруйновано Каховську та Дніпровську ГЕС, Трипільську та Зміївську ТЕС. Пошкоджено або знищено інші генерувальні потужності, високовольтні підстанції та об’єкти нафтогазової інфраструктури.

Промисловість, будівництво та сектор послуг зазнали збитків у розмірі $14,4 млрд.

Агропромисловий комплекс також отримав значні пошкодження, і його збитки склали $10,3 млрд.

Збитки освітньої інфраструктури оцінюються в $7,3 млрд. За час повномасштабного вторгнення було пошкоджено або зруйновано понад 4 тисячі закладів освіти, зокрема 229 шкіл, 110 дитячих садків і 97 університетів.

Збитки охорони здоров’я становлять $4,3 млрд. Загалом було пошкоджено 1 554 медичних об’єкти, зокрема 515 лікарень та 465 амбулаторій.

Культурна спадщина, спортивні та туристичні об’єкти зазнали руйнувань на суму $4 млрд. Постраждали 3 921 об’єкт культури, 399 релігійних споруд, 343 спортивні комплекси.

Сектор житлово-комунального господарства втратив $3,5 млрд. Значних руйнувань зазнали 925 котелень, 214 центральних теплових пунктів, понад 354 км тепломереж.

Цифрова інфраструктура та телекомунікаційний сектор зазнали збитків в розмірі $1,2 млрд.Пошкоджені інтернет-мережі, мобільні радіомережі та магістральні лінії зв’язку. На деокупованих територіях руйнування мереж досягали 100%, а тисячі базових станцій мобільного зв’язку були знищені.

Оцінку здійснила аналітична команда Київської школи економіки (KSE) у співпраці з Міністерством розвитку громад та територій України, Міністерством економіки України, а також іншими профільними міністерствами та Національним банком України.

Через 24 роки після виходу фільму”Алі Джі в парламенті” персонаж Алі Джі знову з’явиться на великих екранах. За даними The InSneider, зйомки нового фільму із Сашею Бароном Коеном уже завершилися, однак його назву та дату прем’єри тримають в секреті. 

30 липня в Центрі сучасного мистецтва М17 відкриється виставковий проєкт “Київ – Венеція”. Він вибудовує символічний міст між Дніпром і Венеційською лагуною та осмислює тему “мінорності” як простір тиші, зцілення й внутрішньої рівноваги.

Росгвардія РФ вирішила оновити правила цивільної оборони, вперше включивши до них підготовку до загроз у період мобілізації. Зміни стосуються наказу Росгвардії, який визначає порядок організації цивільної оборони у військах відомства.

Астрономи припускають, що близько 10 мільярдів років тому Чумацький Шлях пережив пряме зіткнення з карликовою галактикою Gaia Sausage. За новими моделями, цей удар міг розвернути диск нашої галактики більш ніж на 90 градусів.

“Медісон-сквер-гарден” (Madison Square Garden) у Нью-Йорку вела внутрішню базу даних із відомостями про тисячі знаменитостей, політиків, спортсменів та інших відомих гостей. У ній людей позначали за рівнем “ризику”, сексуальною орієнтацією, гендерною ідентичністю та ставленням до керівництва комплексу.