Збитки інфраструктури України через війну зросли до $170 млрд – KSE

Джерело: Київська школа економіки (KSE)

Станом на листопад 2024 року загальна сума документованих прямих збитків інфраструктури України через руйнування внаслідок війни досягла майже $170 млрд.

Порівняно з початком 2024 року ця цифра зросла на $12,6 млрд, що пов’язано з новими руйнуваннями через ракетні удари та бойові дії. Найбільші втрати зазнали житловий сектор, транспортна інфраструктура та енергетична система.

Житловий сектор залишається найбільш постраждалим, з прямими збитками на рівні $60 млрд.

Станом на листопад 2024 року пошкоджено або зруйновано 236 тисяч житлових будівель, серед яких 209 тисяч — приватні будинки, 27 тисяч — багатоквартирні, а також близько 600 гуртожитків. Найбільші руйнування спостерігаються в Донецькій, Харківській, Луганській, Київській, Чернігівській та Херсонській областях.

Транспортна інфраструктура зазнала значних втрат, які складають $38,5 млрд.

Пошкоджено чи зруйновано понад 26 тисяч кілометрів автомобільних доріг, що оцінюється у $28,3 млрд. Втрати в залізничному транспорті складають $4,3 млрд, у портовій інфраструктурі — $0,85 млрд, а в авіаційній галузі — $2 млрд. Прямі збитки від пошкодження або знищення 260 тисяч приватних легкових автомобілів оцінюються у $2,2 млрд.

Енергетичний сектор України зазнав збитків в розмірі $14,6 млрд.

У результаті атак повністю зруйновано Каховську та Дніпровську ГЕС, Трипільську та Зміївську ТЕС. Пошкоджено або знищено інші генерувальні потужності, високовольтні підстанції та об’єкти нафтогазової інфраструктури.

Промисловість, будівництво та сектор послуг зазнали збитків у розмірі $14,4 млрд.

Агропромисловий комплекс також отримав значні пошкодження, і його збитки склали $10,3 млрд.

Збитки освітньої інфраструктури оцінюються в $7,3 млрд. За час повномасштабного вторгнення було пошкоджено або зруйновано понад 4 тисячі закладів освіти, зокрема 229 шкіл, 110 дитячих садків і 97 університетів.

Збитки охорони здоров’я становлять $4,3 млрд. Загалом було пошкоджено 1 554 медичних об’єкти, зокрема 515 лікарень та 465 амбулаторій.

Культурна спадщина, спортивні та туристичні об’єкти зазнали руйнувань на суму $4 млрд. Постраждали 3 921 об’єкт культури, 399 релігійних споруд, 343 спортивні комплекси.

Сектор житлово-комунального господарства втратив $3,5 млрд. Значних руйнувань зазнали 925 котелень, 214 центральних теплових пунктів, понад 354 км тепломереж.

Цифрова інфраструктура та телекомунікаційний сектор зазнали збитків в розмірі $1,2 млрд.Пошкоджені інтернет-мережі, мобільні радіомережі та магістральні лінії зв’язку. На деокупованих територіях руйнування мереж досягали 100%, а тисячі базових станцій мобільного зв’язку були знищені.

Оцінку здійснила аналітична команда Київської школи економіки (KSE) у співпраці з Міністерством розвитку громад та територій України, Міністерством економіки України, а також іншими профільними міністерствами та Національним банком України.

Сполучені Штати та Іран досягли мирної угоди й погодили негайно припинити військові операції на всіх напрямках, зокрема в Лівані. Про це заявив прем’єр-міністр Пакистану Шехбаз Шаріф, за словами якого документ підпишуть 19 червня у Швейцарії.

Росія заманює чоловіків з африканських країн обіцянками добре оплачуваної цивільної роботи, але після прибуття змушує їх підписувати незрозумілі контракти та відправляє на фронт. Один із завербованих кенійців розповів, що отримав гвинтівку без жодної підготовки й навчався стріляти, спостерігаючи за іншими.

Президент США Дональд Трамп заявив, що не підтримає поновлення повноважень американської розвідки за розділом 702 закону FISA без одночасного ухвалення виборчої ініціативи Save America Act. Демократи вважають цей документ загрозою для доступу громадян до голосування.

Міністр оборони США Піт Гегсет не зміг чітко пояснити, коли після можливої угоди з Іраном повністю відкриють Ормузьку протоку. Спочатку він пообіцяв негайне відновлення руху, але згодом визнав, що процес може тривати до 30 днів.

Окружний суд Осло в понеділок оголосить вирок Маріусу Боргу Гейбі – сину кронпринцеси Норвегії Метте-Маріт. Його судили за 40 епізодами, серед яких чотири обвинувачення у зґвалтуванні та насильство щодо колишніх партнерок.