Зеленський підписав указ про створення Офісу військового омбудсмана
Джерело: Володимир Зеленський
Президент Володимир Зеленський підписав указ про створення Офісу військового омбудсмана в Україні, що започатковує діяльність інституту військового омбудсмана. Також затверджено положення про роботу офісу, а першою військовою омбудсманкою призначено Ольгу Решетилову.
“Дякую парламентарям за ухвалення мого законопроєкту про військового омбудсмана. Це про реальний захист прав наших воїнів. Закон уже підписано й опубліковано, і сьогодні я підписав указ, щоб закон запрацював, – указ про створення Офісу військового омбудсмана”, – зазначив Зеленський.
Також затверджені положення про роботу цієї інституції анонсував керівницю – Ольгу Решетилову. Вона стане першою військовою омбудсманкою України.
“Я призначу Ольгу Решетилову – людину, яку наші воїни добре знають, – першим українським військовим омбудсманом. Попереду – запуск інституції, системної роботи. Важливо, щоб на всіх рівнях у Силах оборони України було це відчутно: робимо те, що посилює армію, робимо й те, що посилює воїнів у нашій армії”, – сказав президент.
- 18 вересня президент України Володимир Зеленський підписав закон про військового омбудсмана.
- 17 вересня Рада прийняла у другому читанні і в цілому законопроєкт про військового омбудсмана.
Під час військових навчань НАТО у Швеції українські оператори дронів продемонстрували перевагу у безпілотній війні та “розгромили” шведські підрозділи у межах тренувального сценарію.
Російські війська дедалі частіше здійснюють удари по об’єктах американських компаній в Україні, тоді як реакція Білого дому залишається обмеженою, мовиться у розслідуванні The New York Times.
В ніч на 12 травня підрозділи Сил оборони України завдали уражень по низці важливих об’єктів російських окупантів.
Знижки на флагманську російську нафту зросли вперше з початку війни в Ірані, оскільки зміна очікувань щодо можливого завершення конфлікту на Близькому Сході сколихнула нафтові ринки.
9 травня угорський парламент розпочав роботу в новому складі, а лідер партії “Тиса” Петер Мадяр офіційно зайняв крісло прем’єр-міністра. Для українського політикуму, схильного до швидких емоційних висновків, це виглядає як “світанок нової ери” без Віктора Орбана. Проте аналіз останніх подій та історичного контексту свідчить про те, що нова глава відносин починається не на чистому папері, а на фундаменті з глибоких системних криз, професійної деградації дипломатії та стратегічних пасток, залишених попереднім режимом.