Зеленський провів телефонну розмову з прем’єром Норвегії: обговорили оборонну співпрацю
Джерело: Володимир Зеленський у Telegram
Сьогодні, 18 жовтня, президент України Володимир Зеленський провів телефонну розмову з прем’єр-міністром Норвегії Йонасом Гаром Стере.
Під час розмови сторони обговорили актуальну ситуацію на полі бою й подальшу оборонну співпрацю між Україною та Норвегією.
Особливу увагу приділили темі посилення української системи ППО для захисту критичної інфраструктури, портів і “зернового коридору”.
Президент України та прем’єр-міністр Норвегії також скоординували позиції перед майбутніми міжнародними заходами.
Володимир Зеленський запросив норвезьку сторону взяти участь у наступній зустрічі радників із питань національної безпеки лідерів держав щодо реалізації української “формули миру”.
Співрозмовники домовилися почати двосторонні переговори про безпекові гарантії в межах Спільної декларації G7 на підтримку України.
Володимир Зеленський і Йонас Гар Стере також обговорили ситуацію на Близькому сході. Лідери погодилися з неприпустимістю ескалації конфлікту та закликали всі сторони не допускати жертв серед цивільного населення.
Крім того, глава держави подякував співрозмовнику за оборонний пакет від норвезького уряду та довготривалі програми бюджетної підтримки.
“Такі програми мають вирішальне значення, тому що дають нам більше впевненості в майбутньому, полегшують довготермінове планування, а також посилають потужний сигнал іншим країнам”, – зазначив Володимир Зеленський.
- Уряд Норвегії передасть Україні додатково близько 18,5 мільйона доларів на розмінування. Кошти скерують на знешкодження мін та інших вибухових речовин в Україні.
- 2 жовтня Норвегія запровадила новий раунд санкцій проти президента РФ Путіна та російського режиму. Країна приєднується до одинадцятого пакету економічних обмежень, який раніше представив Європейський Союз.
- 26 вересня норвезький уряд повідомив, що Норвегія надасть 1 мільярд крон (92 мільйони доларів США) на гуманітарну підтримку Україні, щоб допомогти українцям “пережити ще одну зиму війни”.
1 жовтня на Краснозаводському хімічному заводі у Московській області сталася детонація, після якої почалася пожежа. Попередньо, загинули семеро осіб. На підприємстві виробляють вибухові речовини й компоненти для ракетного озброєння.
Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.
У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.
Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.
Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.