Зеленський провів засідання Ставки: визначили пріоритетні напрямки для розміщення ППО
Джерело: Володимир Зеленський/Telegram
Сьогодні, 4 червня, Президент України Володимир Зеленський провів засідання Ставки Верховного Головнокомандувача, учасники якого визначили пріоритетні напрямки для розміщення очікуваних систем ППО.
“Після повернення до Києва найперше провів Ставку, щоб отримати всі оновлення щодо змін на полі бою. Заслухав доповідь Головкома Олександра Сирського про ситуацію на основних напрямках”, – повідомив Президент.
Також він заслухав доповіді міністра оборони Рустема Умєрова, міністра з питань стратегічних галузей промисловості Олександра Камишіна, зокрема щодо боротьби з російськими “орланами”, “ланцетами” й іншими дронами. Також обговорили розвиток власних технологій БпЛА та РЕБ.
“Ми також визначили пріоритетні напрямки для розміщення очікуваних систем ППО”, – наголосив Володимир Зеленський.
Під засідання начальник Генштабу Анатолій Баргилевич доповів про стан підготовки, комплектування озброєнням та особовим складом бригад і резервів. Голови Харківської, Сумської та Чернігівської військових адміністрацій – про подальше зведення фортифікацій, захист важливих об’єктів, зокрема генерації, та поточний стан забезпечення людей світлом.
- 3 червня міністр закордонних справ Італії Антоніо Таяні підтвердив достовірність повідомлень ЗМІ щодо надання Україні другої системи протиповітряної оборони SAMP/T у відповідь на заклик Києва стосовно посиленої допомоги для відбиття російських ракетних атак.
- У квітні міністри закордонних справ G7 пообіцяли посилити ППО України час зустрічі, яку Італія проводила на острові Капрі. Сторони вкотре підтвердили свою відданість справі порятунку життів і захисту критичної інфраструктури.
- Верховний представник Євросоюзу із закордонних справ та безпекової політики Жозеп Боррель заявив, що країни ЄС повинні надіслати свої протиракетні системи для посилення протиповітряної оборони України, додавши, що Європа не може просто покладатися на допомогу від США.
Глава РФ Володимир Путін постає перед зростанням невдоволення серед російських еліт на тлі затяжної війни проти України, економічних проблем і посилення внутрішніх обмежень. Про це пише The Guardian із посиланням на джерела, близькі до Кремля, російського бізнесу та європейської розвідки.
Сербія не вважає Росію “братньою” країною і засуджує її напад на Україну, заявила голова парламенту республіки Ана Брнабіч на конференції з безпеки GLOBSEC у Празі.
У ніч проти 24 травня внаслідок масованого обстрілу з боку російських військ незначних пошкоджень зазнала будівлю Національного банку України.
Албанія засудила масований російський обстріл Україн, під час якої під загрозою опинилася резиденція посла країни. У Тирані викликали російського дипломата для пояснень.
Україна скликає засідання багатосторонніх форматів після російського масованого удару 24 травня, повідомив глава МЗС Андрій Сибіга.