Зеленський провів засідання Ставки: визначили пріоритетні напрямки для розміщення ППО
Джерело: Володимир Зеленський/Telegram
Сьогодні, 4 червня, Президент України Володимир Зеленський провів засідання Ставки Верховного Головнокомандувача, учасники якого визначили пріоритетні напрямки для розміщення очікуваних систем ППО.
“Після повернення до Києва найперше провів Ставку, щоб отримати всі оновлення щодо змін на полі бою. Заслухав доповідь Головкома Олександра Сирського про ситуацію на основних напрямках”, – повідомив Президент.
Також він заслухав доповіді міністра оборони Рустема Умєрова, міністра з питань стратегічних галузей промисловості Олександра Камишіна, зокрема щодо боротьби з російськими “орланами”, “ланцетами” й іншими дронами. Також обговорили розвиток власних технологій БпЛА та РЕБ.
“Ми також визначили пріоритетні напрямки для розміщення очікуваних систем ППО”, – наголосив Володимир Зеленський.
Під засідання начальник Генштабу Анатолій Баргилевич доповів про стан підготовки, комплектування озброєнням та особовим складом бригад і резервів. Голови Харківської, Сумської та Чернігівської військових адміністрацій – про подальше зведення фортифікацій, захист важливих об’єктів, зокрема генерації, та поточний стан забезпечення людей світлом.
- 3 червня міністр закордонних справ Італії Антоніо Таяні підтвердив достовірність повідомлень ЗМІ щодо надання Україні другої системи протиповітряної оборони SAMP/T у відповідь на заклик Києва стосовно посиленої допомоги для відбиття російських ракетних атак.
- У квітні міністри закордонних справ G7 пообіцяли посилити ППО України час зустрічі, яку Італія проводила на острові Капрі. Сторони вкотре підтвердили свою відданість справі порятунку життів і захисту критичної інфраструктури.
- Верховний представник Євросоюзу із закордонних справ та безпекової політики Жозеп Боррель заявив, що країни ЄС повинні надіслати свої протиракетні системи для посилення протиповітряної оборони України, додавши, що Європа не може просто покладатися на допомогу від США.
У Генеральному штабі ЗСУ поінформували про оперативну ситуацію станом на 2 жовтня щодо російського вторгнення. Загалом від початку цієї доби відбулося 164 бойові зіткнення.
1 жовтня на Краснозаводському хімічному заводі у Московській області сталася детонація, після якої почалася пожежа. Попередньо, загинули семеро осіб. На підприємстві виробляють вибухові речовини й компоненти для ракетного озброєння.
Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.
У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.
Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.