Зеленський провів засідання Ставки: визначили пріоритетні напрямки для розміщення ППО
Джерело: Володимир Зеленський/Telegram
Сьогодні, 4 червня, Президент України Володимир Зеленський провів засідання Ставки Верховного Головнокомандувача, учасники якого визначили пріоритетні напрямки для розміщення очікуваних систем ППО.
“Після повернення до Києва найперше провів Ставку, щоб отримати всі оновлення щодо змін на полі бою. Заслухав доповідь Головкома Олександра Сирського про ситуацію на основних напрямках”, – повідомив Президент.
Також він заслухав доповіді міністра оборони Рустема Умєрова, міністра з питань стратегічних галузей промисловості Олександра Камишіна, зокрема щодо боротьби з російськими “орланами”, “ланцетами” й іншими дронами. Також обговорили розвиток власних технологій БпЛА та РЕБ.
“Ми також визначили пріоритетні напрямки для розміщення очікуваних систем ППО”, – наголосив Володимир Зеленський.
Під засідання начальник Генштабу Анатолій Баргилевич доповів про стан підготовки, комплектування озброєнням та особовим складом бригад і резервів. Голови Харківської, Сумської та Чернігівської військових адміністрацій – про подальше зведення фортифікацій, захист важливих об’єктів, зокрема генерації, та поточний стан забезпечення людей світлом.
- 3 червня міністр закордонних справ Італії Антоніо Таяні підтвердив достовірність повідомлень ЗМІ щодо надання Україні другої системи протиповітряної оборони SAMP/T у відповідь на заклик Києва стосовно посиленої допомоги для відбиття російських ракетних атак.
- У квітні міністри закордонних справ G7 пообіцяли посилити ППО України час зустрічі, яку Італія проводила на острові Капрі. Сторони вкотре підтвердили свою відданість справі порятунку життів і захисту критичної інфраструктури.
- Верховний представник Євросоюзу із закордонних справ та безпекової політики Жозеп Боррель заявив, що країни ЄС повинні надіслати свої протиракетні системи для посилення протиповітряної оборони України, додавши, що Європа не може просто покладатися на допомогу від США.
28 квітня глава європейської дипломатії Кая Каллас закликала країни-партнери в Південно-Східній Азії не звертатися до Росії за постачанням нафти у спробах подолати масштабний дефіцит пального, спричинений конфліктом на Близькому Сході.
Європейський Союз заявив про готовність запровадити санкції через розвантаження зерна з тимчасово окупованих українських територій в ізраїльських портах.
З 28 квітня влада Краснодарського краю РФ запровадила режим надзвичайної ситуації регіонального рівня через пожежу на нафтопереробному заводі.
Чехія поінформувала Раду Європи про готовність приєднатися до Розширеної часткової угоди, необхідної для запуску Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України.
Від початку повномасштабного вторгнення Сили оборони у понад 2,5 раза збільшили дальність deep strike по глибокому тилу Росії. Якщо в 2022 році вдалося уразити воєнний обʼєкт приблизно за 630 км, то нині українські далекобійні засоби успішно нищать воєнну машину ворога на відстані близько 1 750 км.