Зеленський: РФ тримає в полоні 7 тисяч українців, Україна – понад 4 тисячі росіян

Президент Володимир Зеленський повідомив, що Україна наразі утримує у полоні понад 4 тисячі російських військових, тоді як у російському полоні перебуває близько 7 тисяч українських бійців. Про це він заявив під час спілкування з журналістами на Мюнхенській безпековій конференції.

“В них (РФ – ред.) зараз знаходиться приблизно 7 000 українських військовополонених. В нас на даний момент понад 4 000. Це добрі новини, тому що в нас було 1500. На даний момент маємо трохи більше 4 000. Тобто ми можемо провести обмін, – сказав Зеленський.

За його словами, Україна готова провести обмін “всіх на всіх”, якщо на це погодиться російська сторона.

Якщо вони (РФ – ред.) кажуть “1000 на 1000” – не чудово, але добре. Але якщо вони будуть готові поміняти навіть “100 на 100″. Звичайно, будь-який крок для нас в цьому напрямку це позитивне рішення”, – зазначив президент.

Україна отримала ще 4,36 млрд євро від Європейського Союзу в межах Ukraine Support Loan. Кошти спрямують на пріоритетні бюджетні видатки та першочергові потреби Сил оборони.

Два з трьох танкерів із російським дизельним паливом, які прямували до США в межах домовленостей президента Дональда Трампа з російським диктатором Володимиром Путіним, змінили курс. Це поставило під загрозу угоду про закупівлю та імпорт пального з Росії.

НАБУ і САП викрили злочинну організацію, яка займалась продажем наркотиків, шахрайськими колцентрами, катуванням людей та іншими злочинами, а для безперешкодної роботи давала хабарі високопосадовцям правоохоронних органів.

Унаслідок російського авіаудару по школі в селищі Комишуваха Запорізької області загинули щонайменше 40 людей. Ще понад 30 осіб можуть залишатися під завалами.

Російсько-українська війна та наростаюча агресія Москви змусили НАТО змінити підхід до захисту своїх територій. Десятиліттями оборона Європи будувалася на запобіганні просуванню радянських чи російських військ у разі перетину кордонів альянсу. Втім, нині стратеги НАТО вважають, що цього замало. Під керівництвом верховного головнокомандувача сил НАТО в Європі Алексуса Гринкевича розроблено активні заходи на випадок вторгнення – удари по військових базах, складах, шляхах постачання та промислових об’єктів далеко за лінією фронту, на території самої Росії.