Зеленський відповів, чи балотуватиметься на другий президентський термін
Джерело: Володимир Зеленський в інтерв’ю Єдиним новинам
Глава держави Володимир Зеленський відповідаючи на запитання, чи піде на другий президентський термін, зауважив, що досі не ухвалив остаточного рішення. Він розглядатиме балотування оптимістичніше, коли “зробить більше, ніж може” під час війни.
Не знаю, як закінчиться війна. Якщо я зроблю більше, ніж можу — тоді, напевно, дивитимусь на це рішення більш позитивно. Сьогодні для мене це не є метою, — пояснив Зеленський.
Також глава держави зазначив, що нині головною умовою виборів є скасування воєнного стану. А це, своєю чергою, залежить від результатів гарячої фази війни.
Якщо нам вдасться отримати закінчення гарячої стадії війни у сильній позиції для України — якщо ми це зробимо у нас залишиться сильна армія, сильний пакет зброї, гарантії безпеки — можна думати про те, щоби скасувати воєнний стан в Україні. А якщо не буде воєнного стану, то далі вже справа за парламентом, — додав він.
Раніше ЗМІ поінформували, що Зеленський нібито розглядає можливість проведення виборів у 2025 році на тлі падіння його рейтингів.
Тоді як голова Офісу президента Андрій Єрмак зазначив, що Володимир Зеленський прагне провести президентські вибори після закінчення війни, щоб усі громадяни, включно з військовими та біженцями, могли взяти участь у голосуванні.
- Згідно з опитуванням Київського міжнародного інституту соціології, 72% українців не підтримують проведення виборів до кінця війни.
- Згідно з опитуванням, половина українців вважають, що Президент Володимир Зеленський не виконав усіх своїх передвиборчих обіцянок.
- У ЗМІ зазначають, що президент України Володимир Зеленський повинен визнати те, що попри повномасштабну війну Україні необхідно провести вибори.
- Американська розвідка повідомила, що Росія посилила дезінформаційні операції щодо Президента України Володимира Зеленського з метою поставити під сумнів його легітимність.
Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.
Російська економіка опинилася під дедалі сильнішим тиском через великі витрати на війну проти України та міжнародні санкції. У Данській службі оборонної розвідки (DDIS) вважають, що це наближає країну до серйозної економічної кризи.
Станом на вечір 30 вересня у Київській, Чернігівській та Житомирській областях, а також Києві запровадили аварійні відключення електроенергії внаслідок зумовленого російським обстрілом перевантаження обладнання.
30 вересня міністр закордонних справ Андрій Сибіга повідомив, що Україна ініціювала терміновий розгляд гуманітарної катастрофи в тимчасово окупованих Олешках на засіданні Постійної ради ОБСЄ.
За доказовою базою Служби безпеки довічний термін за ґратами з конфіскацією майна отримали двоє російських агентів. Засуджені на замовлення ФСБ коригували російський вогонь у п’яти регіонах України.