Зеленський запровадив нові санкції проти осіб, причетних до агресії РФ
Джерело: Володимир Зеленський, укази №612/2025, №613/2025
23 серпня президент України Володимир Зеленський підписав два укази, якими ввів у дію нові санкційні пакети.
Перший – синхронізація в Україні санкцій партнерів, зокрема санкцій Канади. Це 100 % синхронізації цьогорічних канадійських санкцій проти 139 фізичних та юридичних осіб, що працюють на російську війну.
“Разом з нашими партнерами готуємо також рішення про синхронізацію українських санкцій у юрисдикціях партнерів. Усі, хто допомагає Росії продовжувати вбивства та будувати воєнну машину для подальшої агресії, повинні відчувати на собі реальний тиск світу”, – повідомив президент.
Другий указ – це санкції проти 28 громадян різних країн, які однаково допомагають росіянам утримувати режим окупації та фактично спонсорують російську державу.
“По кожному прізвищу таких осіб ведем роботу також із правоохоронними органами країн-партнерів. Усі спільники російських окупантів так чи інакше відповідатимуть за скоєне проти України та українців”, – написав Зеленський.
Згідно з оприлюдненими документами, до переліку фізичних осіб потрапили Людмила Очеретна, колишня дружина очільника РФ Володимира Путіна; її нинішній чоловік Артур Очеретний; двоюрідний брат президента Михайло Путін; племінник президента Михайло Шеломов; російський балетмейстер Ігор Зеленський, колишній чоловік доньки Путіна; а також інші наближені до Кремля особи та бізнесмени, пов’язані з фінансуванням війни. Санкції передбачають блокування активів, заборону в’їзду в Україну, обмеження торговельних операцій і транзиту, заборону участі в приватизації та державних закупівлях, а також інші обмежувальні заходи строком на 10 років.
Окремо визначено російські компанії, серед яких АТ “Група Арнест” (виробництво косметики та побутової хімії), ТОВ “Пивоварна компанія Балтика”, АТ “ВГ Інвест”, АТ і ТОВ “Група компаній Вмєстє”, ПАТ “Юніпро” (енергетика) та АТ “Отеко” (логістика та нафтова інфраструктура). До цих підприємств застосовано блокування активів, обмеження торгівлі, заборону на передачу технологій, участь у спільних проєктах та інші санкційні заходи строком на 10 років.
- Президент США Дональд Трамп повідомив, що протягом двох тижнів знатиме позицію Росії та України й після цього ухвалить рішення щодо запровадження санкцій проти РФ.
У Фінляндії після оголошення Google про інвестиції на 13 мільярдів євро в ШІ-інфраструктуру посилилася дискусія про навантаження дата-центрів на енергосистему. Опозиція закликає запровадити загальнонаціональну систему дозволів для таких об’єктів, щоб уникнути дефіциту електроенергії та стрибків цін.
Ізраїль заявив про знищення підземної інфраструктури “Хезболли” на хребті Алі аль-Тахер у південному Лівані. Для підриву, за даними ізраїльської сторони, використали понад 1 100 тонн вибухівки, а після вибуху USGS зафіксувала землетрус магнітудою 4,1.
Один із найвідоміших середньовічних артефактів Європи – гобелен із Байо – вперше від часу свого створення майже тисячу років тому виставили у Великій Британії. 70-метрове полотно тимчасово передали Британському музею з Франції.
Марокко відкинуло звинувачення у причетності до масового переходу понад 70 тисяч людей до іспанської Сеути в липні. У Рабаті заявили, що доказів участі марокканської влади немає, а країну намагаються використати у внутрішній політичній боротьбі в Іспанії.
Дводенний космічний саміт у Парижі мав продемонструвати готовність Європи серйозно інвестувати у власний космічний сектор. Натомість він показав, що без значно більших державних витрат ЄС і далі залежатиме від США у доступі до космосу.