Зеленський зустрівся з президентом Румунії: підписали двосторонню декларацію

Джерело: Володимир Зеленський у Telegram

Сьогодні, 10 жовтня, президент України Володимир Зеленський провів зустріч із президентом Румунії Клаусом Йоханнісом.

“Сьогодні провели з паном президентом Румунії змістовні та плідні переговори. Відзначу домовленість щодо нашого стратегічного партнерства – України та Румунії. Ми готові побудувати саме такий рівень відносин”, – повідомив президент України.

Під час зустрічі сторони підписали двосторонню декларацію, яка фіксує ключові речі взаємодії між державами: і безпекову співпрацю, зокрема в регіоні Чорного моря, і підтримку української “Формули миру”, і розширення економічної та логістичної взаємодії, транспортних зв’язків, спрощення процедур перетину кордону, а також відкриття нових пунктів пропуску на кордоні.

Зображення: Офіс президента

“Дякую особисто президенту Румунії Клаусу Йоханнісу, команді та всій Румунії за життєво важливу та щиру допомогу Україні й українцям у цей жорстокий і складний час”, – резюмував Володимир Зеленський.

Україна висловила готовність обмежити чисельність своїх Збройних сил 800 тисячами військовослужбовців заради досягнення миру з Росією в межах мирного плану США, повідомили високопосадовці, близькі до президента Володимира Зеленського. За їхніми словами, серед спірних питань залишаються територіальні положення та гарантії безпеки з боку США.

Американський посадовець заявив, що Україна погодилася на мирну угоду щодо завершення війни з Росією, і залишилося врегулювати лише “незначні деталі”. Водночас президент Володимир Зеленський наголосив, що шлях до мирних домовленостей потребує додаткової роботи.

В Україні вперше відбулася зустріч робочої групи держав-учасниць Коаліції спроможностей з розмінування – міжнародної платформи, яка координує підтримку нашої держави в бойовому та гуманітарному розмінуванні. У заході взяли участь 43 делегати з 14 країн і 4 міжнародних організацій.

25 листопада президент Володимир Зеленський у розмові з главою Фінляндії Александром Стуббом скоординував позиції стосовно мирних зусиль.

Російська влада активно розширює практику конфіскації майна як спосіб швидкого поповнення бюджету на тлі економічної кризи та зростання дефіциту. Якщо раніше конфіскація застосовувалася переважно у справах про корупцію, тепер підстави охоплюють “фейки”, дезертирство, участь у “небажаних організаціях”, диверсії та неправомірний доступ до інформації.