Зеленський зустрівся з президентом Румунії: підписали двосторонню декларацію
Джерело: Володимир Зеленський у Telegram
Сьогодні, 10 жовтня, президент України Володимир Зеленський провів зустріч із президентом Румунії Клаусом Йоханнісом.
“Сьогодні провели з паном президентом Румунії змістовні та плідні переговори. Відзначу домовленість щодо нашого стратегічного партнерства – України та Румунії. Ми готові побудувати саме такий рівень відносин”, – повідомив президент України.
Під час зустрічі сторони підписали двосторонню декларацію, яка фіксує ключові речі взаємодії між державами: і безпекову співпрацю, зокрема в регіоні Чорного моря, і підтримку української “Формули миру”, і розширення економічної та логістичної взаємодії, транспортних зв’язків, спрощення процедур перетину кордону, а також відкриття нових пунктів пропуску на кордоні.
Зображення: Офіс президента
“Дякую особисто президенту Румунії Клаусу Йоханнісу, команді та всій Румунії за життєво важливу та щиру допомогу Україні й українцям у цей жорстокий і складний час”, – резюмував Володимир Зеленський.
- Президент України Володимир Зеленський 10 жовтня прибув з офіційним візитом до столиці Румунії Бухареста та зазначив, що проведе переговори з президентом Клаусом Йоханнісом.
- Румунія переміщує протиповітряну оборону ближче до своїх дунайських сіл розташованих через річку від України, де російські безпілотники атакували зернові комплекси, і додає більше військових спостережних постів і патрулів у цьому районі.
- Президент Румунії Клаус Йоганніс прокоментував падіння уламків російських БпЛА на території його країни під час атак РФ на Одещину.
Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.
У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.
Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.
Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.
Російська економіка опинилася під дедалі сильнішим тиском через великі витрати на війну проти України та міжнародні санкції. У Данській службі оборонної розвідки (DDIS) вважають, що це наближає країну до серйозної економічної кризи.