Румунія стягує системи ППО ближче до кордону з Україною

Джерело: Reuters з посиланням на джерела

Румунія переміщує протиповітряну оборону ближче до своїх дунайських сіл, розташованих через річку від України, де російські безпілотники атакували зернові комплекси, і додає більше військових спостережних постів і патрулів у цьому районі.

Ці заходи разом із розгортанням чотирьох додаткових американських винищувачів F-16 і розширенням забороненої для польотів зони є ознакою зростаючого занепокоєння в Румунії та альянсі НАТО щодо того, що війна в Україні може перекинутися на їх територію.

Незабаром після виходу з чорноморської зернової угоди 17 липня Росія почала націлюватися на українські порти та склади вздовж Дунаю, вочевидь намагаючись перекрити основний альтернативний шлях експорту української сільськогосподарської продукції.

Серед цілей були українські порти Ізмаїл і Рені, обидва з яких розташовані через Дунай від румунської території.

Поодинокі випадки приземлення частин безпілотників у Румунії підкреслюють ризик непорозуміння, що спонукає румунські збройні сили посилити безпеку в цьому районі, щоб захистити цивільне населення, сказали два джерела.

Армія побудувала два бомбосховища в невеликому селі Плауру, всього за кілька сотень метрів від Ізмаїла, і жителі району отримують сповіщення на мобільні телефони, коли виявляють російські безпілотники, що прямують у їхньому напрямку.

Тудор Чернега, мер комуни Чеаталькьої, до якої входить село Плауру, сказав, однак, що поганий мобільний зв’язок обмежує ефективність попереджень.

У заяві минулої п’ятниці міністерство оборони Румунії повідомило, що близько 100 американських військовослужбовців і чотири розроблені США літаки F-16 Fighting Falcon прибули на військову авіабазу Борча, приблизно за 150 км на південь від Ізмаїла.

Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг заявив журналістам у Києві в четвер, що немає доказів того, що російські удари поблизу українсько-румунського кордону були навмисним нападом на Румунію, але назвав їх “безрозсудними” та “дестабілізуючими”.

Речник міністерства оборони Румунії Костянтин Спіну також заявив, що немає жодних ознак того, що Росія націлена на Румунію, але характер нападів на українську територію поблизу робить практично неможливим запобігти всім порушенням.

У липні, коли почалося серйозне бомбардування Дунаю, росіяни досягли більш цілеспрямованого успіху, оскільки Україна не створила в цьому районі розгалужених систем протиповітряної оборони.

Тепер, коли тут посилено ППО, ударні безпілотники, як правило, літають нижче, що робить їх важчими для ураження, вони часто слідують за течією Дунаю та прилітають зграями, можливо, за участю фіктивних безпілотників, щоб спробувати виснажити оборону України, повідомили джерела.

Раніше Україна заявляла, що у ніч на 4 вересня на території Румунії впав російський дрон під час атак Одеської області. Спершу Румунія заперечувала інформацію, але згодом визнала, що це справді сталося.

Також 9 вересня Міноборони Румунії заявили про виявлення нових фрагментів безпілотника. Президент Клаус Йоганніс називав дії РФ порушенням румунського повітряного простору.

За минулий місяць Чорне море винесло на узбережжя національного природного парку “Тузлівські лимани” безпрецедентну кількість загиблих дельфінів — фізично зареєстровано 56 мертвих тварин. Також поблизу Одеси були виявлені контужені китоподібні. Про такі наслідки екоциду, спричиненого війною РФ проти України, повідомили науковці  парку “Тузлівські лимани”.

Російські військові, котрі потрапляють на фронт в Україні, мають надзвичайно низьку тривалість виживання в бою — від 20 до 35 хвилин. Як зазначає історик Пітер Франкопан з посиланням на російських військових блогерів, після того, як солдата зараховують на бойові дії, він може розраховувати прожити лише від 10 днів до трьох тижнів — від прибуття на полігон до смерті в бою.

Українські військовослужбовці отримуватимуть додаткові грошові винагороди за взяття в полон російських військових та знищення живої сили противника. Це передбачає перший етап трансформації Сил оборони.

Сили оборони України здійснили удари по низці військових об’єктів Росії та окупаційних військ, уразивши три мости, склад матеріально-технічного забезпечення, пункти управління безпілотниками та вузли військового зв’язку.

Вдень 29 червня російські війська атакували КАБом Холодногірський район Харкова. Відомо про загиблого та щонайменше про п’ятьох постраждалих.