Жорстоке поводження з тваринами в Україні: більшість злочинців отримують умовні покарання
Джерело: NGL.media
За останні чотири роки після посилення кримінальної відповідальності за жорстоке поводження з тваринами українські суди винесли 148 обвинувальних вироків. Лише 5% із засуджених отримали покарання у вигляді позбавлення волі. Про це свідчать дані реєстру судових рішень, проаналізовані NGL.media.
У листопаді 2021 року набули чинності зміни до законів, що регулюють поводження з тваринами. Зокрема, стаття 299 Кримінального кодексу України передбачає від одного року до восьми років позбавлення волі за жорстоке поводження з тваринами та пропаганду такого поводження. Проте практика показує, що засуджені за цією статтею рідко потрапляють до в’язниці.
За даними аналізу 148 обвинувальних вироків, реальне позбавлення волі отримали лише сім осіб. У всіх цих випадках тварин було вбито, а винуватці або вже мали судимість, або не визнавали своєї провини, або ж злочини відрізнялися особливою жорстокістю. Так, цього року один із київських судів засудив чоловіка до семи з половиною років ув’язнення за вбивство собаки на очах у дитини.
Інші особи, які завдали шкоди тваринам або знущалися над ними, отримали більш м’які покарання: 129 вироків передбачали іспитовий строк, 11 – штрафи та один вирок – громадські роботи. Іспитовий строк замінює реальне ув’язнення умовним терміном: протягом цього часу злочинець залишається на волі під наглядом. Якщо під час строку не буде нових порушень закону, судимість автоматично погашається.
Анадіз обвинувальних вироків показав, що чверть випадків іспитових строків погоджувалися ще на етапі досудового розслідування через угоди з прокурорами. У таких випадках суди лише затверджують умови угоди. Наприклад, мешканець Полтавщини, який прив’язав собаку до мотоцикла і тягнув її асфальтом, отримав 200 годин громадських робіт і сплатив 2000 грн місцевим зоозахисникам.
В інших випадках винуватці укладали мирові угоди з власниками тварин. У 2022 році чоловік із Чернігівщини застрелив сусідського лабрадора, але під час досудового розслідування домовився з власницею собаки про примирення і сплатив штраф 1360 грн. Суд лише затвердив угоду.
М’які покарання суди зазвичай призначають, коли підсудні щиро каються або мають позитивні життєві досягнення. Наприклад, у жовтні 2023 року у Коростені чоловіку, який забив молотком до смерті собаку після сварки з дружиною, призначили іспитовий строк через молодий вік та нагороду за участь у бойових діях.
За підсумками аналізу, “щире каяття” стало пом’якшувальною обставиною у майже 60% вироків, де підсудні уникли ув’язнення. Проте інколи навіть каяття не рятує від реального терміну. Наприклад, у червні 2023 року мешканця Одещини засудили до 5 років позбавлення волі за вбивство собаки, незважаючи на його каяття. Суддя врахувала, що під час злочину чоловік був нетверезим.
За даними Офісу генпрокурора, за останні чотири роки порушено 1147 кримінальних проваджень через жорстоке поводження з тваринами, із яких 623 справи відкрито лише за десять місяців цього року. Проте обвинувальний вирок отримали менше 13% таких справ.
- У мережі набуло популярності відео, де безпритульні собаки ховаються від гучних вибухів у приміщенні магазину Mobile Studio. Співробітники часто піклуються про “хвосткиів” та надають їм прихисток.
NASA вперше за 54 роки опублікувало нові знімки усієї Землі у високій роздільній здатності, зроблені з космічного корабля Orion, що з екіпажем місії Artemis II прямує до Місяця. Фото зробив астронавт та командир місії Рід Уайзман.
Американо-ізраїльська військова операція проти Ірану, відома як операція “Епічна лють”, значно споживає ракети-перехоплювачі протиповітряної оборони — дорогі боєприпаси, дефіцит яких спостерігався ще до початку операції.
Нафтогазові доходи федерального бюджету Росії в березні скоротилися на 43% у порівнянні з минулим роком, до 617 млрд рублів.
Президент Франції Еммануель Макрон звинуватив президента США Дональда Трампа у тому, що він постійно суперечить самому собі у заявах щодо війни з Іраном.
У Непалі викрили масштабну схему страхового шахрайства, пов’язану з евакуаціями альпіністів з Евересту. Гідів звинувачують у тому, що вони навмисно погіршували стан іноземних туристів, аби змусити їх погоджуватися на дорогі вертолітні евакуації.