Живі клітини можуть генерувати електрику самостійно, використовуючи рух мембран

Джерело: Oxford Academic\PNAS Nexus.

Міжнародна група вчених на чолі з професором Прадіпом Шармою розробила нову математичну модель, яка пропонує революційне пояснення того, як живі клітини можуть генерувати власну електрику. Теорія стверджує, що постійний рух та деформація клітинної мембрани можуть створювати електричні сигнали, порівнянні з тими, що спостерігаються в нервових клітинах.

В основі дослідження лежить ідея, що клітинна мембрана не є пасивним бар’єром. Вчені вважають, що білки всередині клітини, зокрема під час розщеплення АТФ (аденозинтрифосфату) для вивільнення енергії, механічно штовхають і тягнуть мембрану, змушуючи її постійно коливатися.

Математична модель показує, що ці крихітні коливання можуть викликати явище флексоелектрики. Це фізичний процес, при якому згинання гнучкого матеріалу, у цьому випадку клітинної мембрани, безпосередньо генерує різницю електричної напруги.

Отримані результати виявилися надзвичайно значущими для нейронауки. Згідно з моделлю, електрична напруга, створена рухом мембрани, може сягати 90 мілівольт.

Це значення збігається зі змінами напруги, які фіксуються під час генерації електричних сигналів у нейронах, що відбувається протягом мілісекунд. Таким чином, це дозволяє зробити обґрунтоване припущення, що цей механізм може відігравати вирішальну роль у тому, як нервові клітини передають інформацію.

Крім того, теорія прогнозує, що електричні сигнали можуть активно переміщувати заряджені іони проти їхнього природного електрохімічного градієнта – тобто змушувати їх рухатися у напрямку, протилежному потоку.

Автори дослідження вважають, що ця теоретична основа матиме широке застосування. Так, дослідження може пояснити, як скоординований рух мембран призводить до великомасштабних електричних патернів у біологічних тканинах.

Також механізм пропонує новий шлях для розробки “фізично інтелектуальних матеріалів”, які зможуть імітувати здатність живих тканин до внутрішнього збору енергії та генерації електричних сигналів.

Науковці з Китайського університету Гонконгу створили “живий” пластик, який може саморуйнуватися після активації спеціальним розчином. Для цього дослідники вбудували в матеріал мікроорганізми, здатні розкладати пластик ізсередини, не залишаючи мікропластику.

Прем’єр-міністр Бельгії Барт де Вевер різко розкритикував Францію та Німеччину після фактичного провалу спільного проєкту винищувача шостого покоління. Він назвав ситуацію “чистою дурістю” і заявив, що Європа ризикує втратити роль у критично важливій сфері авіаційної оборони.

Угорське антикорупційне відомство розробило модель штучного інтелекту для відстеження грошей, які могли викрасти протягом 16 років перебування при владі колишнього прем’єр-міністра Віктора Орбана.

Згідно з новим дослідженням ICAN, у 2025 році дев’ять держав, що володіють ядерною зброєю, витратили на свої арсенали на 16,8 мільярда доларів (19%) більше, ніж роком раніше, загалом 119 мільярдів доларів, або 3768 доларів на секунду.

Компанія Lego представила найбільший набір за всю свою історію – модель собору Саграда Фамілія в Барселоні. Випуск новинки приурочили до 100-річчя з дня смерті каталонського архітектора Антоніо Гауді, автора проєкту знаменитої базиліки.