Зібрана з радянських деталей: журналіст CNN зазирнув всередину «Орєшніка»

Джерело: CNN

Російська ракета “Орєшнік” насправді зібрана з застарілих компонентів, котрі використовували ще за часів польоту Юрія Гагаріна у космос. Журналісти детально показали компоненти ракети, які досліджують у Київському науково-дослідному інституті судових експертиз.

Керівник лабораторії військових досліджень КНДІСЕ Андрій Кульчицький розповів, що “Орєшнік” виготовлений з використанням застарілих радянських компонентів.

Зокрема серед уламків ракети, що використовується для удару по Дніпру в листопаді 2024 року, українські експерти виявили радянські лампу та гіроскоп.

Експерти виявили серед залишків ракети електролампи та гіроскопи, виготовлені ще в часи СРСР. За словами фахівців, ці компоненти давно не відповідають сучасним стандартам озброєння. Їх застосування свідчить про обмежені технологічні можливості РФ.

На запитання CNN стосовно заяв Володимира Путіна про те, що саме ця ракета є новим етапом у розвитку озброєнь, науковець запевнив, що це не так.

Тоді як співробітник лабораторії показав мікросхеми, виявлені у ракеті.

Старе. Усе старе. І все російське, – зазначив експерт.

Окрім того, журналісти показали блок розведення індивідуальних боєголовок, який підтвердив, що бойова частина “Орєшніка” складається з шести субелементів, котрі, ймовірно, розкриваються ще на шість менших елементів.

Водночас, зважаючи на відео удару по передмістю Львова у ніч на 9 січня, можна побачити, що до землі долетіли чотири групи елементів, після чого вдарили ще два окремі елементи.

Це свідчить про те, що висока швидкість створює проблеми не лише для точності ракети у конвенційному кінетичному виконанні (бойові частини не наповнені вибухівкою і завдають ураження виключно внаслідок великої швидкості та маси), але й про те, що не всі бойові частини фізично витримують повторний вхід в атмосферу. Вважається, що швидкість на кінцевій ділянці траєкторії перевищує 11 махів (3740 м/с), пише “Мілітарний”.

Ракета застосовувалася вдруге за короткий період, попри її сумнівні технічні характеристики. Фахівці наголошують, що використання старих деталей підвищує ризик відмови ракети. Це також ускладнює масове виробництво такого озброєння. Водночас пропаганда РФ продовжує називати систему “унікальною”.

Раніше експертиза виявила, що “Орєшнік”, яким РФ вдарила по Дніпру у листопаді 2024 року, насправді є лише модернізованою версією балістичної ракети середньої дальності РС-26 “Рубіж”.

За оцінками Інституту вивчення війни (ISW) удар російською балістичною ракетою “Орєшнік” по Львівській області в ніч з 8 на 9 січня – це спроба залякати союзників, аби вони не розгортали війська в Україні.

Кремль, ймовірно, націлив ракету “Орєшнік” на найзахіднішу частину України, щоб завадити Європі та США надати Україні гарантії безпеки. (…) Удар ракетою “Орєшнік”, ймовірно, був частиною російських ядерних погроз і мав на меті залякати західні країни, щоб вони не надавали військову підтримку Україні, зокрема не розгортали війська в Україні в рамках мирної угоди, – мовиться у звіті ISW.

Як вказують аналітики, “коаліція охочих” нещодавно працювала над остаточним узгодженням деталей гарантій безпеки для післявоєнної України, включаючи розгортання багатонаціональних сил безпеки в Україні.

Кремль неодноразово заявляв, що такі західні гарантії безпеки будуть “неприйнятними” для Росії і що іноземні війська будуть “законними” цілями для російських військових.

Тож, в ISW вважають, що використання ракети мало на меті стримати розгортання військ, які, ймовірно, діяли б далеко від лінії фронту на заході України.

Тимчасово окупований Крим, котрий після незаконної анексії Росією у 2014 році став одним із головних символів політики Володимира Путіна, нині дедалі більше перетворюється на проблему для Кремля, пише британське видання.

Європейський Союз має намір схвалити 21-й пакет санкцій проти Росії у понеділок, 13 липня, під час засідання Ради ЄС із закордонних справ у Брюсселі. Водночас новий пакет, імовірно, ухвалять у пом’якшеному вигляді через розбіжності між країнами.

Україна відновила переговори з Польщею щодо можливого обміну польських винищувачів МіГ-29 на технології безпілотників. Про це заявив глава Міністерства оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш.

Російський дрон поцілив в зупинку громадського транспорту в Херсоні, внаслідок чого постраждали четверо людей.

Американський сенатор-республіканець Ліндсі Грем, який був одним із найближчих політичних союзників президента США Дональда Трампа, помер у віці 71 року. Про це повідомила його пресслужба.