Зрадника, який приєднався до окупаційних угруповань РФ, засудили до 15 років ув’язнення
Джерело: СБУ
Зрадника, який приєднався до окупаційних угруповань РФ та воював проти Сил оборони на Донеччині, засудили до 15 років позбавлення волі.
За даними військової контррозвідки СБУ, зловмисник командував загоном бойовиків під час кулеметних обстрілів позицій ЗСУ в районі Мар’їнки.
Українські захисники взяли зрадника у полон під час жорстоких боїв поблизу Красногорівки.
Як встановило слідство, фігурант – мешканець тимчасово захопленої Макіївки. У травні 2022 року він добровільно приєднався до лав окупаційного “Оплоту”.
Там його призначили на посаду стрільця та перекинули на передову східного фронту.
Згодом фігуранта перевели до угруповання російських військ – “Восток”, яке входить до складу 1-го армійського корпусу країни-агресорки.
У лавах загарбників він брав безпосередню участь у неодноразових штурмах населених пунктів під Мар’їнкою, за що у вересні 2023 року став командиром підрозділу бойовиків.
На підставі матеріалів Служби безпеки суд визнав зловмисника винним за ч. 2 ст. 111 Кримінального кодексу України (державна зрада, вчинена в умовах воєнного стану).
- Співробітника судноремонтного заводу, який передавав російським спецслужбам дані про енергооб’єкти та морпорт Ізмаїла, засудили до 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
- Колаборантку, яка під час окупації Харківщини обіцяла квартири за співпрацю з РФ, засудили до 15 років позбавлення волі.
- У Херсоні правоохоронці затримали колаборантку, яка під час окупації міста примусово “паспортизувала” пільговиків.
17 листопада вибухотехніки знешкодили бойові частини двох російських безпілотників, які не здетонували під час атаки у Рівному.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що удари Сил оборони по Керченському мосту є захистом від російської агресії.
17 листопада російська влада скликала екстрене засідання після часткового обвалення Кримського мосту внаслідок атаки ЗСУ. Комісію з ліквідації наслідків очолив віцепрем’єр РФ Марат Хуснуллін.
Зустріч Дональда Трампа, Сі Цзіньпіна та Володимира Путіна, запланована на четвер у китайському Шеньчжені, навряд чи завершиться суттєвими домовленостями. Позиції та очікування трьох лідерів надто різняться, аби розраховувати на значний прорив. Для Кремля головним результатом може стати сама зустріч і спільна фотографія президентів США, Китаю та Росії, яка дозволить Москві провести паралелі з Ялтинською конференцією 1945 року.
Головна дипломатка Європейського Союзу Кая Каллас намагається домогтися повернутися до переговорів щодо припинення російсько-української війни після того, як її не включили до команди, котра представляє Європу в перемовинах.