10-та модель FPV-дрона офіційно стає в експлуатацію у ЗСУ, – Резніков

Повідомляє Олексій Резніков у Facebook

Відомо, що за час повномасштабного вторгнення Міноборони України вже прийняло на озброєння або до експлуатації понад 30 моделей БпЛА різних типів. Офіційно боєприпаси для БПЛА створені як окрема категорія.

Міністр оборони України Олексій Резніков повідомив, що сьогодні, 2 серпня, відповідна комісія при Департаменті військово-технічної політики, розвитку озброєння та військової техніки Міністерства оборони України завершила усі необхідні процедури щодо FPV-дронів.

“Це результат спільної праці, за яку хочу подякувати моєму колезі Михайлу Федорову, “Армії дронів”, компанії-виробнику та усім залученим до процесу фахівцям”, – зазначив Резніков.

Він також додав, яким буде наступний крок.

“Цей FPV-дрон, як і інші моделі, збираються в України, але переважно з іноземних комплектуючих. Наступний рівень – виробляти основні комплектуючі в Україні та забезпечити диверсифікацію, щоб гарантувати незалежність та стійкість постачання армії за будь-яких обставин”.

Резніков розповів, що в України вже прийняло на озброєння або до експлуатації понад 30 моделей БПЛА різних типів – розвідувальних, ударних, дронів-камікадзе та баражуючих боєприпасів, а боєприпаси для БПЛА офіційно створено як окрему категорію.

“Все це тестується на полі бою нашими воїнами, модернізується. Поступово відбудеться уніфікація. Зараз ми діємо максимально гнучко, щоб усі спроможні команди розробників та виробників мали можливість себе проявити”, – написав Резніков.

У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.

Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.

Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.

Російська економіка опинилася під дедалі сильнішим тиском через великі витрати на війну проти України та міжнародні санкції. У Данській службі оборонної розвідки (DDIS) вважають, що це наближає країну до серйозної економічної кризи.

Станом на вечір 30 вересня у Київській, Чернігівській та Житомирській областях, а також Києві запровадили аварійні відключення електроенергії внаслідок зумовленого російським обстрілом перевантаження обладнання.