102 роки тому закатували до смерті розвідницю Ольгу Бесараб
Джерело: Букви
102 роки тому, 12 лютого 1924 року, польські комісари закатували до смерті розвідницю та зв’язкову Ольгу Бесараб.
Народилася Ольга Михайлівна Басараб (у дівоцтві – Левицька) 1 вересня 1889 року в селі Підгороддя на Івано-Франківщині у сім’ї священника.
Здобула освіту у м. Біла Вода (Чехія), а згодом – у ліцеї Українського інституту для дівчат у Перемишлі (нині Польща) та на курсах Віденської торгової академії. Там Ольга гуртувалася з українцями та увійшла до складу Товариства українських студентів Віденського університету “Січ”, членом якого був зокрема Дмитро Донцов.
Повернувшись в Україну, жінка стала працювати в “Жіночій громаді”, “Просвіті”, “Пласті”, вела курси для неписьменних, водила сільських дівчат на денні вистави в театр.
З початком І Світової війни вона разом з Оленою Степанів організувала першу жіночу чоту Українських Січових Стрільців, яка складалась із 33 жінок і 300 чоловіків.

Ганна Дмитерко, Софія Галечко, Ольга Басараб
У Перемишлі Ольга познайомилася з керівником студентського товариства “Основа” Дмитром Басарабом. Пара повінчалася у Відні 10 жовтня 1914 року, але вже 22 червня 1915-го Дмитро загинув на італійському фронті в першому своєму бою. Після цього жінка вирішила допомагати пораненим українцям у шпиталях Відня, за що її у 1917 році нагородили срібною медаллю Червоного Хреста.
На запрошення уряду Української Народної Республіки (УНР) Ольга Басараб у 1918–1923 роках працювала секретаркою українського посольства у Фінляндії, згодом бухгалтеркою посольства ЗУНР у Відні. Тоді вона потай возила до різних країн документи, через які її могли звинуватити у шпигунстві.
У вересні 1920 року Бесараб стала членкинею підпільної Української військової Організації (УВО) та особистою зв’язковою полковника Євгена Коновальця. Вона зустрічалася на конспіративних квартирах з довіреними особами Коновальця, зокрема з керівником розвідки Осипом Думіним, передавала їм вказівки, привозила інструкції, забирала добуту ними розвідувальну інформацію.
9 лютого 1924 року в квартиру у Львові, яку Ольга винаймала з подругою Стефанією Савицькою (розшукували саме її), увірвалися польські поліціянти.
Там виявили детальний опис усіх військових частин німецькою мовою на 19 аркушах машинопису; пачку екземплярів стислих розвідувальних інструкцій розвідувального реферату російською мовою з поясненнями, як проводити розвідувальні акції; зшитки чорнових записів із детальними відомостями про стан поодиноких полків та відділів, організацію урядового розвідувального апарату з поданням прізвищ та звань; інструкції УВО стосовно ведення розвідувальної роботи; реферати про способи і тактику повстанської боротьби; плани військових казарм; витяги з таємних наказів військових частин та інше.
Після виявлених документів поляки інкримінували Ользі Бесараб “повстання з метою відірвати Східну Малопольщу від Речі Посполитої” й ув’язнили.
Попри тортури, численні гематоми, зламані пальці та ребра, катування електричним струмом, жінка не виказала нікого з членів підпілля. Як розповідали свідки, вона говорила: “Сама попавши в біду, інших не видам“.
Останні допити відбулися 12 лютого і тривали до глибокої ночі. Вранці 13 лютого 1924 року Ольгу знайшли повішеною на вишитому рушнику на ґратах вікна камери, а на стіні видряпаний надпис: “Вмираю, замучена, помстіть! О. Басараб“. Їй було 34 роки.
Польська поліція спочатку приховувала смерть і приймала передачі. Потім стали говорити про самогубство, однак ця версія в багатьох викликала сумнів, адже жінка була зростом 152 сантиметри й не могла дотягнутися до ґрат, ба більше, після тортур не могла ходити і її заносили в камеру.
Розвідницю поховали під чужим іменем у загальній могилі, але під тиском громадськості, польським правоохоронцям довелось провести ексгумацію та організувати “слідство”, яке так і не дало жодних результатів. 26 лютого Ольгу Басараб перепоховали на Янівському цвинтарі у Львові.
- 12 лютого відзначають Міжнародний День Дарвіна, Міжнародний день проти використання дітей-солдатів та День сексуального і репродуктивного здоров’я. Християни сьогодні вшановують святого Мелетія, архієпископа Антіохійського.
США офіційно зняли персональні санкції з Делсі Родрігес. Це рішення не лише легітимізує її статус в очах Вашингтона, а й дозволяє новому уряду накласти руку на багатомільярдні активи, які раніше були заморожені.
На Запоріжжі бригада енергетиків потрапила під прицільний вогонь ворожого дрона. Російський безпілотник атакував спецтехніку саме в той момент, коли фахівці поверталися з виконаного об’єкта в Біленьківській громаді.
NASA презентувало платформу AROW, яка перетворює складні дані телеметрії корабля Orion на доступну інтерактивну мапу. Тепер кожен, хто має доступ до інтернету, зможе бачити подорож екіпажу Artemis II очима диспетчерів із Х’юстона.
У Багдаді викрали американську фріланс-журналістку Шеллі Кіттлсон, яка співпрацює з Al-Monitor, Politico та BBC. Влада Іраку вже затримала одного підозрюваного, пов’язаного з угрупованням “Хезболла”. Держдепартамент США підтвердив, що раніше попереджав журналістку про небезпеку, і зараз координує зусилля з ФБР для її визволення.
Дональд Трамп з Овального кабінету готується оголосити про завершення боїв в Ірані, одночасно ставлячи під сумнів існування НАТО через небажання Європи брати участь у конфлікті.