1080 пам’яток культурної спадщини зруйновано або пошкоджено внаслідок збройної агресії РФ

Фото: Мінкульт

За період з 24 лютого 2022 року до 25 травня 2024 російські окупанти зруйнували або пошкодили 1080 пам’яток культурної спадщини. З них національного значення – 121, місцевого – 879, щойно виявлених – 80.

Пам’ятки культурної спадщини пошкоджено або зруйновано у 18 областях:

Харківська область – 302;

Херсонська область – 150;

Донецька область – 125;

Одеська область – 116;

Чернігівська область – 70;

Київська область та м. Київ – 69;

Запорізька область – 46;

Миколаївська область – 45;

Дніпропетровська область – 39;

Львівська область – 36;

Луганська область – 30;

Сумська область – 26;

Хмельницька – 10;

Полтавська область – 6;

Вінницька область – 4;

Житомирська область – 4;

Кіровоградська – 1;

Черкаська – 1.

За оцінками ЮНЕСКО, Україні знадобиться майже 9 мільярдів доларів протягом наступного десятиліття, щоб відбудувати свої культурні об’єкти та відродити туристичну галузь після повномасштабного вторгнення Росії.
Україну вперше обрано на посаду віцеголови Комітету ЮНЕСКО із захисту культурних цінностей у разі збройного конфлікту.
В Національному музеї мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків ЮНЕСКО відкрила унікальну виставку фотографій, зроблених українськими фотожурналістами. Всі ці роботи присвячені впливу війни в Україні на культуру.

1 жовтня на Краснозаводському хімічному заводі у Московській області сталася детонація, після якої почалася пожежа. Попередньо, загинули семеро осіб. На підприємстві виробляють вибухові речовини й компоненти для ракетного озброєння.

Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.

У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.

Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.

Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.