13 років тюрми отримав колаборант із Куп’янська, який був «патрульним» окупаційної влади
Джерело: Офіс Генерального прокурора
Колаборанту, який співпрацював з ворогом під час окупації Куп’янська та обійняв псевдопосаду “патрульного”, призначено покарання у вигляді 13 років позбавлення волі.
Відомо, що під час окупації місцевий мешканець міста Куп’янськ уклав “трудовий договір” з ворогом і добровільно обійняв посаду “в. о. інспектора дорожньо-патрульної служби групи дорожньо-патрульної служби відділу державної інспекції безпеки дорожнього руху Управління внутрішніх справ Тимчасової цивільної адміністрації Харківської області”.
Він займався перевіркою документів на блокпостах та оформленням дорожньо-транспортних пригод.
Після деокупації міста чоловік виїхав до Харкова, де намагався уникнути кримінальної відповідальності й переховувався у квартирі знайомих.
У квітні 2023 року йому повідомлено про підозру заочно, а 7 липня його затримали правоохоронці в Харкові, після чого його взято під варту.
- Двох осіб, які добровільно співпрацювали з ворогом під час окупації Харківщини, визнали винними у колабораційній діяльності з винесенням їм покарання у вигляді 6 років позбавлення волі.
- У Харкові у держзраді визнали винним чоловіка, який навів російські ракети на головний офіс фірми ХАДО та інші цивільні будівлі. 28 лютого 2022 року він надіслав кураторці у Москві координати Харківської обласної державної адміністрації.
- Зрадника, який вступив на службу до незаконного збройного формування “ДНР” та воював проти українських військових, засудили до 15 років ув’язнення з конфіскацією майна.
- Агента ФСБ, який у перші дні повномасштабного вторгнення РФ “провів” на власному авто із Сумської області до околиць Києва 128 одиниць військової техніки росіян, засудили до 15 років позбавлення волі.
У Києві збільшилася кількість постраждалих внаслідок нічної російської атаки до 86 осіб, повідомив начальник міської військової адміністрації Тимур Ткаченко.
Глава РФ Володимир Путін постає перед зростанням невдоволення серед російських еліт на тлі затяжної війни проти України, економічних проблем і посилення внутрішніх обмежень. Про це пише The Guardian із посиланням на джерела, близькі до Кремля, російського бізнесу та європейської розвідки.
Сербія не вважає Росію “братньою” країною і засуджує її напад на Україну, заявила голова парламенту республіки Ана Брнабіч на конференції з безпеки GLOBSEC у Празі.
У ніч проти 24 травня внаслідок масованого обстрілу з боку російських військ незначних пошкоджень зазнала будівлю Національного банку України.
Албанія засудила масований російський обстріл Україн, під час якої під загрозою опинилася резиденція посла країни. У Тирані викликали російського дипломата для пояснень.