1333 пам’ятки культурної спадщини пошкоджено через російську агресію в Україні
Джерело: Міністерство культури та стратегічних комунікацій України
Станом на кінець січня 2025 року через російську агресію в Україні пошкоджено 1333 пам’ятки культурної спадщини та 2185 об’єктів культурної інфраструктури.
За даними обласних і Київської міської військової адміністрацій, у січні внаслідок обстрілів пошкоджено 78 пам’яток культурної спадщини в Херсонській, Миколаївській та Запорізькій областях.
“Загальна чисельність пошкоджених пам’яток культурної спадщини в Україні станом на кінець січня 2025 року складає 1333 об’єкти. З них національного значення — 131, місцевого — 1126, щойно виявлених — 76”, – повідомляють у Мінкульті.
Пошкоджень зазнали пам’ятки культури у 18 областях та Києві, зокрема:
- У Харківській області — 324;
- Херсонській — 255;
- Донецькій — 164;
- Одеській — 137;
- Чернігівській — 65;
- Київській області та м. Києві — 83;
- Львівській — 60;
- Запорізькій — 58;
- Дніпропетровській — 49;
- Миколаївській — 46;
- Сумській — 33;
- Луганській — 32;
- Хмельницькій — 10;
- Полтавській — 6;
- Вінницькій та Житомирській — по 4;
- Кіровоградській — 2;
- Черкаській — 1.
Збитків зазнали 2185 об’єктів культурної інфраструктури. З них 409 знищено (18,7 %).
Найбільших втрат і збитків культурна інфраструктура зазнала в Донецькій, Харківській, Херсонській, Київській, Миколаївській, Запорізькій та Сумській областях.
Основну частину пошкоджених або зруйнованих об’єктів культурної інфраструктури складають клубні заклади, що становлять 48,3% від загальної кількості постраждалих закладів культури.
Загалом постраждали:
- клубні заклади – 1056;
- бібліотеки – 784;
- заклади мистецької освіти – 166;
- музеї та галереї – 120;
- театри, кінотеатри та філармонії – 39;
- заповідники – 7;
- парки, зоопарки – 9;
- цирки – 4.
У Міністерстві зазначили, що через тимчасову окупацію майже всієї Луганської та частин Запорізької, Донецької й Херсонської областей неможливо точно обчислити кількість пошкоджених пам’яток культурної спадщини.
- У складі Збройних сил України створили спеціальний підрозділ, завданням якого є захист культурної спадщини. Це рішення підтверджує зобов’язання України дотримуватися міжнародних стандартів, зокрема Гаазької конвенції 1954 року.
Військова омбудсменка Ольга Решетилова зауважила, що у Міноборони раніше підготували зміни, котрі передбачають виключення з переліку певних хвороб, котрі нині визначають придатність до військової служби.
У 2025 році російські суди винесли вироки щодо 468 осіб у справах про державну зраду (ст. 275 КК), шпигунство (ст. 276), конфіденційне співробітництво з іноземцями (ст. 275.1) та допомогу противнику (ст. 276.1). Це максимальний показник за час дії Кримінального кодексу РФ – з 1997 року.
Наземний роботизований комплекс Третьої окремої штурмової бригади 45 діб поспіль виходив на бойове чергування та кулеметним вогнем придушував усі спроби російських військ прорватися у сектор оборонців.
До суду скерували обвинувальний акт щодо агента ФСБ, котрий у липні перевозив вибухівку для підготовки теракту у Львові проти українських правоохоронців.
У межах зниження воєнно-економічного потенціалу російського агресора у ніч на 22 грудня підрозділи Сил оборони України уразили нафтовий термінал “Таманьнефтегаз” у Краснодарському краї РФ. Також уражено склад боєприпасів та місце зберігання, підготовки і запуску ударних БпЛА ворога.