1333 пам’ятки культурної спадщини пошкоджено через російську агресію в Україні
Джерело: Міністерство культури та стратегічних комунікацій України
Станом на кінець січня 2025 року через російську агресію в Україні пошкоджено 1333 пам’ятки культурної спадщини та 2185 об’єктів культурної інфраструктури.
За даними обласних і Київської міської військової адміністрацій, у січні внаслідок обстрілів пошкоджено 78 пам’яток культурної спадщини в Херсонській, Миколаївській та Запорізькій областях.
“Загальна чисельність пошкоджених пам’яток культурної спадщини в Україні станом на кінець січня 2025 року складає 1333 об’єкти. З них національного значення — 131, місцевого — 1126, щойно виявлених — 76”, – повідомляють у Мінкульті.
Пошкоджень зазнали пам’ятки культури у 18 областях та Києві, зокрема:
- У Харківській області — 324;
- Херсонській — 255;
- Донецькій — 164;
- Одеській — 137;
- Чернігівській — 65;
- Київській області та м. Києві — 83;
- Львівській — 60;
- Запорізькій — 58;
- Дніпропетровській — 49;
- Миколаївській — 46;
- Сумській — 33;
- Луганській — 32;
- Хмельницькій — 10;
- Полтавській — 6;
- Вінницькій та Житомирській — по 4;
- Кіровоградській — 2;
- Черкаській — 1.
Збитків зазнали 2185 об’єктів культурної інфраструктури. З них 409 знищено (18,7 %).
Найбільших втрат і збитків культурна інфраструктура зазнала в Донецькій, Харківській, Херсонській, Київській, Миколаївській, Запорізькій та Сумській областях.
Основну частину пошкоджених або зруйнованих об’єктів культурної інфраструктури складають клубні заклади, що становлять 48,3% від загальної кількості постраждалих закладів культури.
Загалом постраждали:
- клубні заклади – 1056;
- бібліотеки – 784;
- заклади мистецької освіти – 166;
- музеї та галереї – 120;
- театри, кінотеатри та філармонії – 39;
- заповідники – 7;
- парки, зоопарки – 9;
- цирки – 4.
У Міністерстві зазначили, що через тимчасову окупацію майже всієї Луганської та частин Запорізької, Донецької й Херсонської областей неможливо точно обчислити кількість пошкоджених пам’яток культурної спадщини.
- У складі Збройних сил України створили спеціальний підрозділ, завданням якого є захист культурної спадщини. Це рішення підтверджує зобов’язання України дотримуватися міжнародних стандартів, зокрема Гаазької конвенції 1954 року.
Глава МЗС РФ Сергій Лавров звернувся до США з закликом відновити підготовку до саміту російського лідера Володимира Путіна та глави Білого дому Дональда Трампа у Будапешті, котрий мав відбутися наприкінці жовтня, втім, зірвався після відмови Кремля припинити вогонь проти України.
Бразилія наїлася дешевого російського дизельного пального після каральних заходів Заходу проти нафтопродуктів Москви через повномасштабне вторгнення в Україну. За деякими оцінками, імпорт пального з Росії до цієї південноамериканської країни різко зріс з 95 мільйонів доларів у 2022 році до 5,4 мільярда доларів минулого року, що дозволило їй заощадити майже мільярд доларів.
Два танкери, що перевозять близько 1,5 млн барелів російської нафти марки Urals, стали на якір по обидва боки Суецького каналу, що підтверджує дедалі більші труднощі РФ у продажу нафти після посилення санкцій США.
Чеське видання Deník N присвятило новий номер підтримці України — на обкладинці газети зображено український прапор, складений із синіх та жовтих QR-кодів. Кожен із них веде на перевірені збори й фонди, що допомагають українцям. Ініціатива з’явилася на тлі скандалу, коли з будівлі парламенту Чехії зняли український прапор.
Уповноважений з прав людини Дмитро Лубінець наголосив, що Україна повинна змінити підхід до евакуації цивільного населення.