14 червня минає 134 роки від дня народження Євгена Коновальця

Джерело: Український інститут національної пам’яті

В суботу, 14 червня, минає 134 роки від дня народження відомого українського військового та політичного діяча Євгена Коновальця, який створив Організацію українських націоналістів (ОУН).

Ранні роки

Євген Коновалець народився 14 червня 1891 року в селі Зашків біля Львова. Його батько, Михайло Коновалець, був директором народної школи, а його мати Марія викладала у тій самій школі шиття, основи медицини та гігієни.

На формування поглядів Євгена вплинули два дядьки — священники отець Володимир (с. Малехів) і отець Орест (с. Страдче), які займалися просвітницькою діяльністю.

Початкову освіту здобув у Зашкові. Навчався в Академічній гімназії у Львові, де його улюбленим вчителем був Іван Боберський — германіст та пропагандист “тіловиховання”. Згодом Коновалець навчався права у Львівському університеті, де познайомився з Михайлом Грушевським, який читав курс історії.

Ще студентом Євген Коновалець брав участь у роботі “Просвіти”, входив до “Академічної громади”, боровся з москвофільством та відкривав хати-читальні та осередки “Сокіл-батько” у Зашкові та навколишніх селах.

Військовий шлях

У 1912 році його мобілізували до австро-угорської армії, де Коновалець служив у 19-му полку Крайової оборони (ландверу) “Львів”. Після початку Першої світової війни брав участь у боях на Маківці, де у травні 1915 року потрапив у російський полон. З 1916 року перебував у таборі для військовополонених під Царициним (нині Волгоград), але після Лютневої революції 1917 року в Росії втік з полону і прибув до Києва.

Восени 1917 року став одним з ініціаторів створення Галицько-буковинського куреня Січових стрільців. Спочатку куренем командував Василь Дідушок, а з січня 1918 року — Коновалець. Під його керівництвом стрільці брали участь у придушенні більшовицького повстання на заводі “Арсенал” у Києві та у боях проти частин армії головнокомандувача червоних військ в Україні Михайла Муравйова.

У травні 1918 року, за наказом німецького командування, полк Січових стрільців роззброїли. В серпні 1918 року Коновалець сформував новий підрозділ — Окремий загін Січових стрільців у Білій Церкві, з дозволу гетьмана Павла Скоропадського. Однак, після оприлюднення Федеративної грамоти Скоропадського, що передбачала союз із Росією, Січові стрільці приєдналися до антигетьманського повстання.

Після цього Коновалець командував Осадним корпусом Директорії під час боїв за Київ у листопаді-грудні 1918 року. У 1918–1919 роках був одним із головних військових лідерів Армії УНР.

Водночас він відмовився увійти до складу Директорії УНР або обійняти посаду її диктатора.

Політична діяльність

Наприкінці 1919 року, після втрат та епідемії тифу, Січові стрільці саморозпустились, коли опинилися в “трикутнику смерті” між польськими, денікінськими та більшовицькими військами. Сам же Коновалець потрапив до польського табору для інтернованих у Луцьку.

Згодом він, завдяки статусу офіцера, міг пересуватись між таборами українських полонених у Чехословаччині та Італії та намагався організувати нові військові частини, але політичні обставини завадили цьому проєкту.

У серпні 1920 року за участі Коновальця створено Українську Військову Організацію (УВО). Вона здійснювала підпільну діяльність на українських землях та інформаційно-пропагандистську за кордоном. Серед операцій УВО — замахи на польських діячів: маршалка Юзефа Пілсудського (1921) і президента Станіслава Войцеховського (1924).

На початку 1929 року, під час конгресу у Відні, за ініціативи Коновальця створено Організацію Українських Націоналістів (ОУН), яку він і очолив. Коновалець розбудував мережу організації на територіях Галичини, Закарпаття, еміграції та підрадянської України, встановив зв’язки з політичними колами Литви, Німеччини, Італії, Великої Британії, Іспанії та інших країн.

Вбивство Коновальця

Спроби вбити Євгена Коновальця розпочались ще у 1920-х роках, проте саме у 1933 почалась спланована операція з його ліквідації, коли до ОУН проник агент ОГПУ Василь Хом’як. За його поручительством до організації у 1935 році прийняли “розчарованого в більшовизмі комсомольця Павла Грищенка” (Павла Судоплатова).

Насправді ж Судоплатов був агентом радянської служби зовнішньої розвідки, який виконував план з ліквідації Коновальця “Ставка”. Його розробляли у Москві під особистим контролем Сталіна.

У листопаді 1937 Сталін зустрівся з Судоплатовим і дав завдання розробити план “нейтралізації” керівництва ОУН. За тиждень у Кремлі Судоплатов доповів план Сталіну, керівнику НКВС Єжову та голові ЦВК УРСР Петровському. Останній заявив, що Коновальцю заочно винесено смертний вирок.

23 травня 1938 року Судоплатов зустрівся з Коновальцем у ресторані “Атланта” у Роттердамі. Судоплатов приніс з собою коробку шоколадних цукерок з українським орнаментом, наголосивши, що це – “подарунок від друзів”.

Та всередині коробки було закладено вибуховий механізм.

Судоплатов та Коновалець поспілкувались 8 хвилин, після чого радянський агент сказав, що через певні обставини повинен завершити зустріч і домовився про зустріч з Коновальцем наступного дня.

За три хвилини після закінчення зустрічі, о 12:16, коли Євген Коновалець вийшов на вулицю і направлявся до готелю, стався потужний вибух бомби.

На допиті кельнер ресторану свідчив, що коробка, передана вбивцею, була подібна до коробки для взуття. Інший очевидець трагедії розповідав, що вибух розірвав тіло на шматки (ліве стегно і праву ногу), ще й поранивши двох перехожих.

Поховали Євгена Коновальця у Роттердамі на цвинтарі Кросвейк коштом литовського консульства у Нідерландах.

14 червня відзначають Всесвітній день донора крові, Всесвітній день в’язання на публіці, Всесвітній день жонглювання та Всесвітній день ляльок. Християни сьогодні згадують пророка Єлисея.