19 українських об’єктів внесли до Міжнародного списку культурних цінностей ЮНЕСКО
Джерело: Тетяна Бережна/Facebook
4 грудня під час 20-го засідання Комітет ЮНЕСКО із захисту культурних цінностей у разі збройного конфлікту ухвалив рішення про внесення ще 19 українських об’єктів культурної спадщини до Міжнародного списку культурних цінностей під посиленим захистом. Загальна кількість українських об’єктів у Списку культурних цінностей під посиленим захистом зросла до 46.
Мовиться про:
- Аккерманську фортецю, м. Білгород-Дністровський Одеська область;
- Успенський собор, м. Харків;
- Борисоглібський собор, м. Чернігів;
- Харківський академічний український драматичний театр імені Тараса Шевченка, м. Харків;
- Будівлю Кірхи (Церква Святого Павла), м. Одеса;
- Садибу Л.Є. Кеніга: Палац (Головний будинок), м. Тростянець Сумська область;
- Мовчанський монастир, м. Путивль Сумська область;
- Покровську церкву, м. Харків;
- Приморські сходи, м. Одеса;
- Воскресенську церкву, м. Суми;
- Кирилівську церкву, Київ;
- Спасо-Преображенський собор, м. Суми;
- Троїцький собор, м. Суми;
- Городище літописного міста Іскоростень, с. Коростень Житомирська область;
- Археологічний комплекс «Острів Байда», м. Запоріжжя;
- Одеський музей західного і східного мистецтва, м. Одеса;
- Одеський національний художній музей, м. Одеса;
- Одеську національну наукову бібліотеку, м. Одеса;
- Музей мистецтв Прикарпаття, м. Івано-Франківськ.
Посилений захист – це механізм міжнародного захисту культурної спадщини, передбачений Другим протоколом до Гаазької конвенції 1954 року. Щоб отримати цей статус, об’єкти мають відповідати трьом ключовим критеріям:
- вони є культурною спадщиною, що має величезне значення для людства;
- вони охороняються завдяки прийняттю на національному рівні належних правових та адміністративних заходів, що визнають їхню виняткову культурну й історичну цінність і забезпечують захист на найвищому рівні;
- вони не використовуються для військових цілей або прикриття військових об’єктів і Сторона, яка здійснює контроль над культурними цінностями, зробила заяву на підтвердження того, що вони не використовуватимуться подібним чином.
Україна стала першою державою у світі, котра масштабно застосовує механізм посиленого захисту під час війни, створивши новий прецедент у міжнародній практиці.
Культурні цінності, внесені до Міжнародного списку під посиленим захистом, мають найвищий рівень охорони згідно з Другим протоколом до Гаазької конвенції 1954 року. Порушення їхнього “імунітету” вважається грубим порушенням Другого протоколу, серйозним міжнародним злочином та тягне за собою подвійну відповідальність – як держав, так і осіб.
Раніше до списку вже внесли 27 українських об’єктів, переважно з-поміж тих, що перебувають у Списку всесвітньої спадщини та Попередньому списку ЮНЕСКО — за винятком тимчасово окупованих територій.
- До переліку пам’ятних дат ЮНЕСКО додадуть дві події, важливі для української культури: 100-річчя створення Національного історико-культурного заповідника “Києво-Печерська лавра” та 150-річчя від дня народження композитора Миколи Леонтовича – автора всесвітньо відомого “Щедрика”.
- Київ офіційно отримав статус Міста музики ЮНЕСКО, приєднавшись до Мережі креативних міст ЮНЕСКО. Нині мережа об’єднує 408 міст та охоплює 8 творчих галузей: ремесла і народні мистецтва, медіамистецтво, кіно, дизайн, гастрономія, література, музика, з 2025 року додалась архітектура.
- ЮНЕСКО ухвалила застосування в екстреному порядку механізму “спеціального моніторингу” щодо Будинку Державної промисловості у Харкові. Україна стане першою країною, де застосують спецмоніторинг.
4 грудня під час 20-го засідання Комітет ЮНЕСКО із захисту культурних цінностей у разі збройного конфлікту ухвалив рішення про внесення ще 19 українських об’єктів культурної спадщини до Міжнародного списку культурних цінностей під посиленим захистом. Загальна кількість українських об’єктів у Списку культурних цінностей під посиленим захистом зросла до 46.
Повномасштабна війна РФ проти України спричинила безпрецедентні руйнування природного середовища, знищення екосистем і масштабне забруднення повітря, ґрунтів та водних ресурсів. За даними Державної екологічної інспекції, станом на сьогодні сума завданих довкіллю збитків становить 6,01 трлн грн, що є найбільшими ековтратами, зафіксованими в Європі за сучасної історії.
Колишній голова Офісу президента Андрій Єрмак, який залишив посаду наприкінці листопада, продовжує обіймати щонайменше дев’ять посад у державних органах та консультативних радах.
Ще семеро українських дітей – шість хлопчиків і одна дівчинка – були повернуті до своїх родин у межах ініціативи з повернення депортованих дітей. З цієї нагоди перша леді США Меланія Трамп оприлюднила заяву, у якій оцінила зусилля учасників процесу.
Президент Франції Емманюель Макрон під час зустрічі з главою КНР Сі Цзіньпіном запропонував запровадити мораторій на удари Росії по енергетичній інфраструктурі України під час зимового періоду.