22 листопада в Києві розпочне свою роботу 7 Український Жіночий Конгрес
Джерело: Український Жіночий Конгрес
В середу, 22 листопада, в Києві стартує 7 Український Жіночий Конгрес – унікальна платформа призначена для формування порядку денного країни у сфері гендерної рівності.
Тема поточного Конгресу — “Жіноче лідерство. Час відновлення. Час відбудови.” Він триватиме два дні, 22 і 23 листопада, й на ньому збереться понад 50 спікерів та спікерок.
Олена Кондратюк, віцеспікерка Верховної Ради та співзасновниця УЖК, пояснила, що “загальна мета Конгресу – домогтися, щоб жінки були паритетною з чоловіками складовою відбудови України, щоб вони мали змогу впливати на процеси і рішення без дискримінації і “скляних стель””.
Народна депутатка та ще одна співзасновниця Марія Іонова зазначила, що обговорення відбудуться на шести тематичних платформах, а серед гостей будуть перша леді, члени уряду, народні депутатки, підприємиці, представниці громадянського суспільства і дипломатки.
“Більшість спікерок – сильні жінки, які невпинно працюють на перемогу та розвиток країни в різних сферах. Вони мотивуватимуть жінок не боятися, а проявляти себе в бізнесі, освіті, державному секторі, реабілітації ветеранів і навіть на війні”, – розповіла Іонова.
Світлана Войцеховська, третя співзасновниця, додала, що цього року вперше буде вручено Відзнаку за досягнення у сфері жіночого лідерства.
Онлайн-трансляція Конгресу буде доступна 22 і 23 листопада з 10:00 до 18:00 на вебсайті УЖК www.womenua.today та сторінках у соцмережах.
- Міністерка економіки України Юлія Свириденко повідомила, що до 2030 року в Україні планують скоротити розрив в оплаті праці чоловіків та жінок з 18,6% до 13,6%.
- Кабінет міністрів України схвалив Національну стратегію подолання гендерного розриву в оплаті праці на період до 2030 року та затвердив операційний план заходів з її реалізації на найближчі роки.
Президент США Дональд Трамп заявив, що Україна нібито “не протрималася б і одного-двох днів” без американської зброї. Він також повторив твердження про допомогу “на сотні мільярдів доларів”, яке українська влада раніше заперечувала.
Підтримувана Іраном “Хезболла” відкинула угоду про припинення вогню в Лівані, яку США допомогли узгодити між Бейрутом та Ізраїлем. Ізраїль заявив, що не виводитиме війська й продовжуватиме операції в країні.
Німеччина не змогла отримати непостійне місце в Раді Безпеки ООН, поступившись Австрії та Португалії. У Берліні результат назвали “гіркою поразкою” і пов’язали його, зокрема, з позицією Німеччини щодо України та Ізраїлю.
Кубинська діаспора у США знову активізувала вимоги щодо повернення або компенсації за майно, яке комуністичний уряд Куби націоналізував після революції. Після рішення Верховного суду США та жорсткішої позиції адміністрації Дональда Трампа емігранти бачать рідкісний шанс для змін.
Європейська комісія подає до суду на Ірландію через недостатній захист торфовищ від комерційного видобутку. У Брюсселі заявляють, що країна не забезпечила виконання правил ЄС, попри попередження ще з 2019 року.