25 лідерів «Коаліції рішучих» проведуть зустріч у Парижі

Джерело: Euronews

13 липня лідери “Коаліції рішучих” зберуться у Парижі перед масштабними урочистостями з нагоди Дня взяття Бастилії. Президент Франції Емманюель Макрон хоче, аби зустріч стала символом підтримки України та “європейського стратегічного пробудження”.

У зустрічі візьмуть участь щонайменше 25 глав держав і урядів, зокрема президент України Володимир Зеленський, а також керівники інституцій Європейського Союзу та НАТО.

Формат “Коаліції рішучих”, започаткований Францією у співпраці з Великою Британією, нині об’єднує 37 країн. У понеділок до коаліції приєднаються два нових учасники: Молдова та Північна Македонія.

За даними Єлисейського палацу, зустріч має на меті “посилити нову” динаміку “зближення” та єдності на підтримку України, що зародилася на саміті G7 в Евіані та підтверджена декларацією, прийнятою на саміті НАТО в Анкарі. У ній зокрема передбачено виділення у 2026 році 70 мільярдів євро військової допомоги Києву.

Лідери Коаліції акцентують особливу увагу співпраці у галузі протиповітряної оборони з урахуванням перспективи ліцензійного виробництва ракет Patriot в Україні, на яку Вашингтон нещодавно погодився.

Також на зустрічі планують розглянути створення додаткової системи протиракетної оборони на основі європейських технологій. У цьому проєкті Україна має відігравати важливу роль завдяки досвіду, отриманому під час повномасштабної війни.

Окремим питанням стане майбутня система гарантій безпеки для України у разі припинення вогню.

Французька влада запевняє, що плани стосовно розгортання багатонаціональних сил уже підготовлені. Хоча залишаються гнучкими через відсутність перспективи завершення бойових дій у найближчий час.

За оцінкою Парижа, гарантії безпеки мають включати не лише присутність військових підрозділів. Мова також про двосторонні юридично зобов’язувальні угоди та участь США у контролі за дотриманням перемир’я.

Додамо, Зеленський та українські військовослужбовці візьмуть участь у військовому параді з нагоди Дня взяття Бастилії14 липня. Україну представлятимуть 25 військових, які пройдуть урочистим маршем разом із понад 500 військовослужбовцями країн Коаліції охочих.

“Коаліція охочих”

Макрон у 2025 році заявив, що станом на сьогодні вже 26 країн готові надіслати військовий контингент в Україну або надати засоби для підтримки миротворців у небі або на морі.

Також у спільній заяві “Коаліція охочих” запевнила, що має намір розмістити військовий контингент на території України, аби забезпечити гарантії безпеки.

Раніше ЗМІ інформували, що не всі країни “Коаліції охочих”, яку формують Велика Британія та Франція для захисту України після припинення вогню, виявилися готовими направляти своїх військових на її територію. Тож, мовляв, нинішня пропозиція Лондона передбачає забезпечення повітряної безпеки над західною Україною, навчання українських військових і розмінування Чорного моря.

До цього повідомляли, що британських спецпризначенців привели у стан готовності до відряджання в Україну у складі миротворчої місії Великої Британії, оскільки угода про припинення вогню “наближається до завершення”. Загалом більш як 30 країн виявили готовність відрядити свої миротворчі війська в Україну.

1 жовтня на Краснозаводському хімічному заводі у Московській області сталася детонація, після якої почалася пожежа. Попередньо, загинули семеро осіб. На підприємстві виробляють вибухові речовини й компоненти для ракетного озброєння.

Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.

У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.

Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.

Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.