The Times: Британія відмовилась від ідеї відправити 30 тисяч миротворців в Україну

Джерело: The Times

Не всі країни “коаліції охочих”, яку формують Велика Британія та Франція для захисту України після припинення вогню, виявилися готовими направляти своїх військових на її територію. Тому наразі Лондон відмовився від ідеї направити в Україну контингент для захисту найбільших міст.

Після телеконференції у середу за участю Дональда Трампа та європейських лідерів прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер заявив, що країни Європи підготували надійні військові плани з розгортання в Україні “сил підтримки” після досягнення угоди про припинення вогню. Втім, нинішня пропозиція Лондона передбачає забезпечення повітряної безпеки над західною Україною, навчання українських військових і розмінування Чорного моря.

Від ідеї направити в Україну 30-тисячний миротворчий контингент, який би забезпечував захист міст і портів, вирішили відмовитися.

Участь у миротворчій місії в Україні обговорюють понад 30 країн. Але в деяких європейських столицях вважають розгортання десятків тисяч військових для захисту важливих українських об’єктів занадто ризикованим, тому необхідної кількості військ, здатних утримати Росію від повторної агресії, не набирається. Така позиція викликала розчарування у країнах, готових спорядити війська.

Замість масштабної військової присутності на території України Велика Британія тепер обіцяє “сильні санкції” для тиску на Росію, щоб змусити її укласти мир.

За словами Стармера, існують “реальні” шанси на укладення угоди за результатами зустрічі Трампа з Путіним на Алясці, і європейські союзники обіцяють допомогти в її реалізації.

У межах врегулювання, як зазначила напередодні “коаліція охочих”, на Збройні сили України та її співпрацю з іншими країнами не може бути накладено жодних обмежень. Москва, своєю чергою, наполягає на скороченні чисельності ЗСУ та значних обмеженнях на західну військову допомогу, а також виключає вступ України до НАТО.

У заяві коаліції наголошується: “В України мають бути надійні гарантії безпеки для забезпечення суверенітету та територіальної цілісності, і члени коаліції готові відігравати в цьому активну роль, зокрема шляхом реалізації планів тих, хто готовий розгорнути сили підтримки після закінчення бойових дій”. Також у документі мовиться: “Росія не може накласти вето на вступ України до ЄС і НАТО”.

Раніше британських спецпризначенців привели у стан готовності до відряджання в Україну у складі миротворчої місії Великої Британії, оскільки угода про припинення вогню “наближається до завершення”. Загалом більш як 30 країн виявили готовність відрядити свої миротворчі війська в Україну.

1 жовтня на Краснозаводському хімічному заводі у Московській області сталася детонація, після якої почалася пожежа. Попередньо, загинули семеро осіб. На підприємстві виробляють вибухові речовини й компоненти для ракетного озброєння.

Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.

У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.

Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.

Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.