25 лютого народилася Леся Українка: життєвий та творчий шлях поетеси
Джерело: Букви
25 лютого в Україні відзначають 153 роки від дня народження письменниці Лесі Українки.
Біографія поетеси
Справжнє ім’я Лесі Українки – Лариса Петрівна Косач-Квітка. Вона народилася 25 лютого 1871 року в родині дворян у Новограді-Волинському (нині Звягель) Житомирської області. Її мамою була письменниця Олена Пчілка, а батьком – дворянин та меценат Петро Косач.
Косачі були освіченими людьми, цікавилися літературою та мистецтвом, тому часто організовували вдома творчі вечори та концерти. У дитинстві Леся часто переїжджала з сім’єю в різні міста і вчилася у приватних вчителів. Свій перший вірш “Надія” написала в 9 років, коли її тітку заслали до Сибіру.
Ні долі, ні волі у мене нема,
Зосталася тільки надія одна:
Надія вернутись ще раз на Вкраїну,
Поглянути ще раз на рідну країну,
Поглянути ще раз на синій Дніпро, –
Там жити чи вмерти, мені все одно;
Поглянути ще раз на степ, могилки,
Востаннє згадати палкії гадки…
Ні долі, ні волі у мене нема,
Зосталася тільки надія одна.
Дитячі роки майбутньої письменниці проходили у творчому середовищі. Дуже близьким другом родини Косачів був вчений Михайло Драгоманов та його родина, а Леся також брала уроки фортепіано у дружини Миколи Лисенка. Також дівчинка вивчала грецьку, французьку, німецьку мови та латину, вчилася вишивати та малювати, багато писала та читала.
У 1881 році у віці 10 років Леся захворіла після купання на Водохрещу. У неї розвинувся туберкульоз і почалися болі в руках та ногах. Після цього поетеса до кінця життя боролася з постійними недугами.
У 1883 році у Лесі діагностували туберкульоз кісток та видалили частину кісток у лівій руці. З цього віку вона почала ще більше поринула у письменницьку діяльність.
1884 року Лариса Косач взяла собі псевдонім Леся Українка та вперше опублікувала свої вірші у львівському журналі “Зоря”.
З 20 років вона багато подорожувала та знайомилася з відомими письменниками. Через багаторічну хворобу Лесі доводилося регулярно виїжджати на курортне лікування до різних країн. Попри слабке здоров’я, Леся мала жагу до життя та наснагу до творчості, що простежується в низці її віршів.
Contra spem spero! (лат. Без надії сподіваюсь!)
Гетьте, думи, ви хмари осінні!
То ж тепера весна золота!
Чи то так у жалю, в голосінні
Проминуть молодії літа?
Ні, я хочу крізь сльози сміятись,
Серед лиха співати пісні,
Без надії таки сподіватись,
Жити хочу! Геть, думи сумні!
Я на вбогім сумнім перелозі
Буду сіять барвисті квітки,
Буду сіять квітки на морозі,
Буду лить на них сльози гіркі.
І від сліз тих гарячих розтане
Та кора льодовая, міцна,
Може, квіти зійдуть – і настане
Ще й для мене весела весна.
Я на гору круту крем’яную
Буду камінь важкий підіймать
І, несучи вагу ту страшную,
Буду пісню веселу співать.
В довгу, темную нічку невидну
Не стулю ні на хвильку очей –
Все шукатиму зірку провідну,
Ясну владарку темних ночей.
Так! я буду крізь сльози сміятись,
Серед лиха співати пісні,
Без надії таки сподіватись,
Буду жити! Геть, думи сумні!
1897 року під час лікування в Ялті Леся Українка познайомилася зі смертельно хворим молодим політиком Сергієм Мержинським. Його часто називають першим коханим Лесі, хоча сама поетеса називала їхні стосунки дружбою. У 1901 році Сергій помер на руках у Лесі, а вона присвятила йому драму “Одержима”, написану за одну ніч біля ліжка хворого.
У 1898 році Лариса познайомилася з молодим фольклористом Климентом Квіткою, студентом КНУ. Знайомство переросло у кохання, і в 1907 році пара одружилася. У шлюбі Леся та Климент разом складали збірку фольклору, їздили до етнографічних експедицій.
Ще однією важливою людиною для Лесі Українки була письменниця Ольга Кобилянська. Вони познайомилися у 1899 році і стали найкращими подругами.
Останні роки життя поетеса важко хворіла, але при цьому багато писала. Померла Леся Українка у віці 42 років у 1913 році в Грузії, де лікувалася. Її чоловік Климент після смерті дружини видав збірку українських народних пісень, виконаних голосом Лесі.
Цікаві факти про Лесю Українку
- У дитинстві Леся була найбільш близька зі старшим братом Михайлом. У них навіть було спільне ім’я, яким їх називали в родинному колі – “Мишолосіє”.
- Леся почала читати дуже рано – у 4 роки, а в дев’ятирічному віці написала свій перший вірш.
- Леся не ходила до школи, бо її мати не хотіла російського впливу на свою доньку. Її освітою опікувалися родичі і приватні педагоги.
- Леся Українка вміла грати на фортепіано. Спочатку її навчала тітка Олена, а потім дружина Миколи Лисенка – піаністка Ольга Липська.
- У 19 років письменниця написала перший підручник про історію східних народів українською мовою. Михайло Драгоманов допомагав їй у створенні “Стародавньої історії східних народів”. Зокрема він давав їй методичні рекомендації, надсилав праці із цієї теми німецьких і французьких авторів.
- Леся Українка перекладала твори Байрона, Шекспіра, Міцкевича, Гюго, Гейне, Гомера.
- Мисткиня добре малювала. Вона любила зображувати море. Відомо, що збереглася лише одна її картина – “Мати й дитина”.
- Поетеса висловлювалася щодо росіян. Вона вважала, що “братні народи” є “просто сусідам”, які не мають спільних інтересів і їхнє майбутнє – жити окремо.
- Іван Франко називав Лесю “єдиним мужчиною в нашому письменстві”.
- Похорон письменниці проходив під наглядом жандармів. Влада боялася, що ця подія перетвориться на український мітинг. Людей було так багато, що довелося зупинити рух трамваїв. Труну Лесі Українки несли 6 жінок: її подруги та відомі українські діячки.
- 116 років з дня народження ікони фемінізму: біографія та цитати Симони де Бовуар.
Російські окупанти у Святвечір, 24 грудня, атакували Кривий Ріг, пошкоджено житловий будинок.
Українська колядка “Сумний святий вечір” є особливим явищем народної творчості, що виникло у важкі повоєнні роки. Її створення припадає на період після Другої світової війни, коли український народ зазнавав страждань і бореться за свою свободу, яку радянський режим хотів знищити. Колядка є свідченням тих часів, коли святкування Різдва відбувалося на тлі боротьби УПА проти радянської влади, репресій та економічних труднощів.
У Генеральному штабі поінформували про ситуацію на фронті станом на 22:00 23 грудня. З початку доби відбулося 235 бойових зіткнень, противник завдав 12 авіаційних ударів із застосуванням 37 КАБ, понад 490 ударів дронами-камікадзе та здійснив більш як три тисячі обстрілів позицій наших військ і населених пунктів із використанням різних типів озброєння.
Німеччина надала Україні новий великий пакет озброєнь, значно посиливши українську ППО.
В Інституті вивчення війни відреагували на страту українських військових, зазначивши, що російські командири підтримують такі страти, що є явним порушенням міжнародного права.