27 жовтня – День української писемності та мови
Джерело: Букви
Сьогодні, 27 жовтня, відзначається День української писемності та мови.
Історія виникнення свята
День української писемності та мови було започатковано у 1997 році указом президента Леоніда Кучми. Свято створене на підтримку ініціативи громадських організацій і припадає на день вшанування пам’яті Преподобного Нестора-Літописця. До 2023 році День української писемності та мови відзначався щорічно 9 листопада.
28 липня 2023 року Президент України Володимир Зеленський підписав указ про зміну дати свята з 9 листопада на 27 жовтня. Це пов’язане з переходом на новоюліанський календар, оскільки День української писемності та мови встановлено до дня памʼяті Преподобного Нестора-Літописця.
Традиції свята
З 2000 року до Дня української писемності та мови в прямому ефірі транслюють радіодиктант національної єдності, який цьогоріч відбувся 25 жовтня. Авторкою всеукраїнського радіодиктанту стала письменниця Оксана Забужко, а читав твір поет, а нині – військовий Павло Вишебаба.
Водночас у цей день проводиться Міжнародний конкурс знавців української мови імені Петра Яцика, у якому щорічно беруть участь понад 5 млн людей із 20 країн.
Цитати відомих людей про українську мову
“Нації вмирають не від інфаркту. Спочатку їм відбирає мову. Ми повинні бути свідомі того, що мовна проблема для нас актуальна і на початку XXI століття, і якщо ми не схаменемося, то матимемо дуже невтішну перспективу”. (Ліна Костенко)
“Мова — втілення думки. Що багатша думка, то багатша мова. Любімо ïï, вивчаймо ïï, розвиваймо ïï! Борімося за красу мови, за правильність мови, за приступність мови, за багатство мови…” (Максим Рильський)
“Мова – це не просто спосiб спiлкування, а щось бiльш значуще. Мова – це всi глибиннi пласти духовного життя народу, його iсторична пам’ять, найцiннiше надбання вiкiв, мова – це ще й музика, мелодика, фарби, буття, сучасна, художня, iнтелектуальна i мисленнєва дiяльнiсть народу”. (Олесь Гончар)
“Найбiльше i найдорожче добро кожного народу – це його мова, та жива схованка людського духу, його багата скарбниця, в яку народ складає і своє давнє життя i своï сподiванки, розум, досвiд, почування”. (Панас Мирний)
“Щоб любити — треба знати, а щоб проникнути в таку тонку й неосяжну, величну й багатогранну річ, як мова, треба її любити”. (Василь Сухомлинський)
“Відчуваю й усвідомлюю, яка це красива й легка мова”. (Ілля Репін)
“Поки живе мова — житиме й народ, яко національність… От чому мова завжди має таку велику вагу в національному рухові, от чому ставлять її на перше почесне місце серед головних наших питань”. (Іван Огієнко)
- 27 жовтня відзначається День автомобіліста і дорожника, Всесвітній день аудіовізуальної спадщини, День української писемності і мови, Всесвітній день ерготерапії або трудотерапії. За церковним календарем вшановують пам’ять святого мученика Нестора.
23 грудня в Національному музеї історії України відбулося відкриття виставки “Про Я. З життя української “еліти””. Для широкого загалу експозиція стане доступною з 24 грудня. Проєкт присвячений критичному осмисленню постаті Віктора Януковича як символу проросійського курсу, системної корупції та управлінської деградації української держави на початку ХХІ століття.
Навіть попри те, що президент США Дональд Трамп наполягає на тому, що Росія має перевагу у війні проти України, економісти кажуть, що насправді позиції країни слабші, ніж будь-коли, оскільки Кремль витратив більшу частину готівкових резервів та позикових коштів, які підживлювали його воєнні витрати, — і попереду ще більші проблеми.
Радянський Союз, як тоталітарна імперія, не просто забороняв релігійні свята – він систематично спотворював їх, щоб стерти національну ідентичність поневолених народів. Українське Різдво стало однією з жертв цієї політики, де традиції були розмиті, а релігійний зміст замінений на атеїстичну пропаганду. Особливо цинічним було нав’язування дати святкування 7 січня, яка прив’язувала українців до московської церковної традиції, та впровадження чужорідних елементів, як Дід Мороз і секулярний Новий рік.
Різдвяно-новорічні свята для багатьох стають не лише часом відпочинку, а й серйозним емоційним випробуванням, коли під одним дахом збираються родичі, з якими непросто знайти спільну мову. Напружені розмови за святковим столом, старі образи й конфліктні теми можуть швидко зіпсувати атмосферу. Психологи та сімейні терапевти наголошують: уникнути загострень можливо, якщо підготуватися до свят заздалегідь і свідомо подбати про власні кордони та емоційний стан.
Розпочалася 1399-та доба повномасштабної збройної агресії Росії проти України. За минулу добу на фронті зафіксовано 205 бойових зіткнень.