30 серпня 1991 року президія ВРУ ухвалила указ про заборону діяльності Комуністичної партії
Україна ХХ століття нерозривно пов’язана з діяльністю Комуністичної партії, яка діяла під керівництвом Москви, проводячи політику репресій та денаціоналізації. Після провалу московського путчу 1991 року, 30 серпня, Президія Верховної Ради України припинила діяльність КПУ, мотивуючи це необхідністю розслідування державного перевороту. Спочатку 26 серпня Президія Верховної Ради України видала указ “Про тимчасове припинення діяльності Компартії України”, а 30 серпня – указ “Про заборону діяльності Компартії України”. Проте, це стало лише початком боротьби з комуністами, і розтягнулася вона на 31 рік. Букви згадали як це відбувалося.
14 травня 1993 року президія ВР України підтвердила чинність указів від серпня 1991 року, водночас надавши можливість громадянам утворювати нові комуністичні організації. Це призвело до створення нової Комуністичної партії України, яку офіційно зареєстрували 5 жовтня 1993 року після внесення змін до статуту.
КПУ активно брала участь у виборах на різних рівнях і була представлена у Верховній Раді України з 1994 по 2014 рік (виборчі скликання з другого по сьоме). Лідер партії Петро Симоненко неодноразово брав участь у президентських виборах. На виборах 1999 року він здобув друге місце, поступившись Леоніду Кучмі, набавши 22% голосів у першому турі та 38% – у другому.
У 2001 році Конституційний суд України визнав, що укази 1991 року щодо заборони КПУ були незаконними. У рішенні, зокрема, було зазначено:
“Конституційний Суд України вважає, що Комуністична партія України, яка була зареєстрована 22 липня 1991 року саме як об’єднання громадян не є правонаступником КПРС і Компартії України в складі КПРС”.
У травні 2002 року відбувся об’єднавчий позачерговий з’їзд обох комуністичних партій України – тієї, що була зареєстрована до заборони, і тієї, що була зареєстрована 5 жовтня 1993 року. Обидві комуністичні партії об’єдналися, а КПУ заявила про себе як правонаступницю Компартії, заснованої у 1918 році.
Протягом більшої частини своєї історії КПУ заявляла про свою опозиційність до чинної влади, але в 2006—2007 та 2010—2014 роках вона входила до коаліції з Партією регіонів і підтримувала Віктора Януковича як прем’єр-міністра та президента.
Очільник комуністів у незалежній Україні – Петро Симоненко
У 2014 році представники КПУ брали участь або підтримували російську агресію в Криму та на Донбасі. У відповідь українська влада почала процес заборони або ліквідації партії. Спочатку було розпущено фракцію КПУ у Верховній Раді, а Міністерство юстиції подало перший позов до суду про заборону її діяльності. 9 квітня 2015 року Верховна Рада ухвалила Закон “Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки”. Відповідно до цього закону, Міністерство юстиції визнало КПУ такою, що не відповідає вимогам законодавства, і заборонило партії брати участь у виборах. Міністерство юстиції вдруге подало позов до суду з вимогою остаточної заборони діяльності КПУ.
16 грудня 2015 року суд задовольнив цей позов, вперше заборонивши діяльність партії. КПУ подала апеляцію на це рішення, яка розглядалася понад шість років. Лише 3 травня 2022 року суд завершив розгляд справи, залишивши апеляцію без задоволення, що призвело до остаточного набрання чинності рішенням про заборону партії. Додатково, 5 липня 2022 року суд задовольнив інший позов Міністерства юстиції, який розглядався з 2014 року. За рішенням суду, діяльність КПУ знову заборонили, а всі її активи передали у власність держави. Попри неможливість брати участь у виборах, партія фактично продовжувала існувати, збираючи членські внески зі своїх прихильників.
Підтримка злочинів з боку КПУ
28 листопада 2006 року Верховна Рада України ухвалила Закон України «Про Голодомор 1932-1933 років в Україні», який у першій статті визнає Голодомор геноцидом Українського народу. Друга стаття закону визначає, що публічне заперечення цього злочину є порушенням пам’яті мільйонів жертв, приниженням гідності Українського народу та є протиправним діянням.
13 січня 2010 року Апеляційний суд м. Києва розглянув кримінальну справу про злочин проти людства, зокрема про геноцид, і дійшов висновку, що керівництво більшовицького режиму на чолі з Йосипом Сталіним та іншими особами спланувало та здійснило геноцид українського народу в 1932-1933 роках. Суд визнав Сталіна та інших осіб винними в цьому злочині.
Проте менш ніж через чотири місяці, 5 травня 2010 року, Запорізький обком Комуністичної партії України встановив у місті пам’ятник Сталіну, урочисто відкривши його з залученням преси та громадськості. Це рішення викликало обурення, і під час церемонії відкриття пам’ятника сталося кілька трагічних інцидентів: через спеку знепритомніли троє літніх людей, одна жінка померла. Представники Компартії також перешкоджали роботі журналістів, використовуючи нецензурну лайку.
З 2006 року Донецький осередок Комуністичної партії України постійно надавав матеріально-технічну допомогу сепаратистській організації «ДНР», яку з 2014 року визнано терористичною. У наметах, наданих КПУ, розповсюджувалися інформаційні матеріали сепаратистського характеру, створені під керівництвом ідеолога донецького інтернаціоналізму Дмитра Корнілова. Організація також агітувала за порушення територіальної цілісності України, збираючи підписи за «незалежність Донбасу» та вихід кількох областей зі складу України для створення квазідержавного утворення. Навіть після того, як 6 листопада 2007 року Донецький окружний адміністративний суд заборонив діяльність «ДНР» за позовом Головного управління юстиції Донецької області на підставі матеріалів СБУ, Донецький відділ КПУ продовжував надавати сепаратистам свої намети та друкарські потужності і періодично проводив спільні акції.
Після анексії Криму Росією комуністи кримського республіканського комітету КПУ, які, за їхніми словами, працювали над цим усі роки незалежності України, відкрито перепідпорядкувалися російській Комуністичній партії (КПРФ). 12 квітня 2014 року, виступаючи на пленумі ЦК КПРФ під Москвою, колишній секретар кримського комітету КПУ Олег Соломахін заявив: «Ми робили все можливе, щоб наблизити цей щасливий день», і додав, що приєднання Криму до Росії – це подія, на яку в Криму чекали 23 роки. КПРФ, яка заявляє про себе як про ідейного наступника КПРС, зареєстрована як юридична особа в Росії, а її центральний комітет базується в Москві.
Соломахін, колишній секретар кримського комітету КПУ, є членом центрального комітету КПУ, що свідчить про тісну координацію між КПУ та КПРФ на найвищому рівні. Протягом багатьох років КПУ відкрито отримувала вказівки з Москви і працювала на підрив української державності.
13 березня 2014 року, попри зупинення Указом Президента України від 7 березня 2014 року дії Постанови Верховної Ради Автономної Республіки Крим щодо проведення загальнокримського референдуму, перший секретар Республіканського комітету КПУ О. Соломахін підписав у Верховній Раді Криму меморандум про спільні дії чотирьох політичних партій, включаючи КПУ, для забезпечення проведення так званого загальнокримського референдуму 16 березня. Меморандумом КПУ закликала своїх прихильників підтримати перше питання референдуму: «Чи ви за возз’єднання Криму з Росією на правах суб’єкта Російської Федерації?»
Згідно з інформацією Служби безпеки України, у 2012 – 2013 роках функціонери КПУ брали участь у проросійських акціях, організованих силами, що фінансувалися Росією, у різних містах України, включаючи Київ, Донецьк, Миколаїв, Одесу, Севастополь, Сімферополь, Харків, Херсон, Ялту та Сєвєродонецьк.
1 липня 2014 року в Баку, під час голосування у ПА ОБСЄ за резолюцію, яка засуджувала військову агресію Росії проти України та анексію Криму, комуністка Оксана Калетник була єдиною представницею української делегації, яка голосувала проти прийняття резолюції. Попри це, резолюцію прийняли більшістю голосів, визнавши Росію військовим агресором. Озброєний напад однієї держави на іншу вважається міжнародним злочином проти миру та безпеки людства.
- У липні 2024 року у віці 80 років помер комуністичний лідер В’єтнаму Нгуєн Фу Чонг.
В суботу, 14 вересня, армія РФ завдала удару по Гуляйпільській громаді Запорізької області. Є жертви.
Наприкінці червня Міністерство оборони Нідерландів повідомило, що країна разом з союзником нададуть Україні систему протиповітряної оборони Patriot. Тепер цей план скасовано через відмову союзника.
Станом на 16:00 в суботу, 14 вересня, від початку доби кількість бойових зіткнень по всій лінії фронту зросла до 83. Найгарячіше зараз на Покровському та Курахівському напрямках.
Депутат Державної думи від партії “Єдина Росія” Андрій Колесник запропонував провести ядерний вибух на території Росії. Він аргументує це тим, що багато міжнародних політиків стали ігнорувати загрозу ядерної зброї, і вважає, що Росія повинна нагадати світові про цю небезпеку.
Лідер фракції Соціал-демократичної партії Німеччини в Бундестазі, Рольф Мютценіх, виступив з пропозицією заснувати міжнародну контактну групу для підтримки мирної ініціативи у війні між Росією та Україною.