47% українських біженців у Норвегії не планують повертатись в Україну після війни

Джерело: VG

Опитування показало, що 47% українських біженців у Норвегії заявили, що не планують повертатися до України навіть після завершення війни. Лише 10% респондентів висловили бажання повернутися додому.

Дослідниця Вільде Гернес з Інституту міських та регіональних досліджень (NIBR) при OsloMet зазначає, що серед українців можна виділити дві основні тенденції.

Перша з них стосується тих, хто вже давно перебуває в Норвегії, і вони, як правило, мають намір залишитися в скандинавській країні. Друга тенденція характерна для новоприбулих, які вже з самого початку висловлюють бажання осісти в Норвегії.

Дослідниця Вільде Гернес також зазначає, що серед новоприбулих збільшилася кількість хлопців віком 16-17 років. Дослідниця припускає, що це може бути пов’язано з тим, що після досягнення 18 років хлопці більше не можуть виїхати з України, оскільки їм, ймовірно, доведеться брати участь у війні.

У січні 2023 року було проведено опитування, за результатами якого кожен третій українець, що приїхав до Норвегії за останні два роки, висловив бажання залишитися в країні. Більш ніж половина респондентів зазначили, що не визначилися, чи повернуться вони додому після завершення війни.

Центр міжнародних інституційних порівнянь і міграційних досліджень при Інституті ifo в Мюнхені провів опитування, яке свідчить, що 25% українських біженців у Європі не планують повертатися до України після війни.
Польське видання опублікувало результати опитування, згідно з яким майже 50% українок, що виїхали до Польщі, не планують повертатися, тоді як 42% мають намір переїхати до України.

Міністр закордонних справ Радослав Сікорський наголосив, що пишається польським судом, котрий днями постановив, “що саботаж проти загарбника не є злочином”. Так він зреагував на обурення глави МЗС Угорщини Петера Сіярто стосовно того, що за його словами, польський суд “випустив терориста”, підозрюваного у підриві Nord Stream 2.

Міністерство оборони Росії починає економити будівельні матеріали та папір через проблеми з бюджетом. Як повідомив джерело, близьке до міністерства, мова про впровадження інструментів “ощадливого управління”, адаптованих під армію РФ.

Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко 22 жовтня повідомила, що уряд вже виділив понад 700 мільйонів гривень на ремонт доріг у прифронтових Сумській і Харківській областях, а також на Полтавщині.

Станом на вечір 22 жовтня у Харкові збільшилася кількість постраждалих внаслідок російської атаки на дитсадок, повідомив міський голова Ігор Терехов. Серед поранених – п’ятирічна дитина.

У різних регіонах РФ масово переносять строки ремонтів інфраструктурних об’єктів – від доріг до інтернет-кабелів та освітніх закладів. Причиною затримок офіційно називають нестачу фінансування, проблеми з постачанням матеріалів та техніки. Реальна причина – перенаправлення державних коштів на продовження війни проти України.