51% українців готові протестувати в разі неприйнятних поступок Росії – опитування
Джерело: Центр “Нова Європа”
Понад половина українців (51,4%) заявляють про готовність виходити на протестні акції, якщо Україна візьме на себе, на їхню думку, неприйнятні поступки під час можливих переговорів із Росією. Про це свідчать результати опитування, проведеного Info Sapiens на замовлення Центру “Нова Європа”.
Водночас 44,3% респондентів не готові долучитися до протестів, а 4,4% – вагаються з відповіддю.
Як зазначається, українське суспільство зберігає вимогу щодо безпекових гарантій як передумови будь-яких переговорів.
64,9% вважають, що Україна не повинна починати діалог із Росією без гарантій безпеки з боку Західних партнерів. Показник практично не змінився з 2024 року (64,1%).
Водночас 30,7% допускають можливість переговорів навіть без таких гарантій.
Недовіра до сценарію “замороження” фронту
86,7% українців переконані, що замороження лінії фронту не зупинить Росію від нової атаки – більшість очікує повторного наступу після короткої паузи. Лише 9,5% респондентів вважають, що замороження могло б забезпечити триваліший мир.
Також респонденти відкидають ключові компроміси, які Росія традиційно висуває як умови для переговорів. Найвищий рівень неприйняття мають такі позиції:
- юридичне визнання окупованих територій російськими – 84,5%,
- скорочення Збройних сил України – 83,3%,
- надання російській мові статусу державної – 78,4%.
Помітною є тенденція до поступового зниження частки українців, які категорично відкидають можливість відмови від вступу до НАТО. Цього року такий варіант вважають абсолютно неприйнятним 41,1% респондентів, тоді як рік тому цей показник становив 48,7%, а два роки тому – 56,9%.
Водночас ставлення до перспективи членства в ЄС залишається більш жорстким: 51% опитаних заявили, що вважають неможливою відмову від євроінтеграції. Цей показник навіть перевищує торішній результат (50,7%).
Разом із тим зменшується частка респондентів, які категорично не приймають інші можливі поступки. Зокрема, знижується частка тих, хто виступає проти зменшення суми репарацій з боку Росії (58,7% порівняно з 62,2% торік), проти відмови від кримінального переслідування російського керівництва та воєнних злочинців (65% проти 68,4%), а також проти скасування санкцій (64,1% проти 64,8%).
Опитування проводилося в період з 5 по 26 листопада 2025 року. У дослідженні взяли участь 1000 респондентів.
- Переважна більшість німців виступають проти виплати соціальної допомоги українським переселенцям і за повернення чоловіків призовного віку до України.
Військова омбудсменка Ольга Решетилова зауважила, що у Міноборони раніше підготували зміни, котрі передбачають виключення з переліку певних хвороб, котрі нині визначають придатність до військової служби.
У 2025 році російські суди винесли вироки щодо 468 осіб у справах про державну зраду (ст. 275 КК), шпигунство (ст. 276), конфіденційне співробітництво з іноземцями (ст. 275.1) та допомогу противнику (ст. 276.1). Це максимальний показник за час дії Кримінального кодексу РФ – з 1997 року.
Наземний роботизований комплекс Третьої окремої штурмової бригади 45 діб поспіль виходив на бойове чергування та кулеметним вогнем придушував усі спроби російських військ прорватися у сектор оборонців.
До суду скерували обвинувальний акт щодо агента ФСБ, котрий у липні перевозив вибухівку для підготовки теракту у Львові проти українських правоохоронців.
У межах зниження воєнно-економічного потенціалу російського агресора у ніч на 22 грудня підрозділи Сил оборони України уразили нафтовий термінал “Таманьнефтегаз” у Краснодарському краї РФ. Також уражено склад боєприпасів та місце зберігання, підготовки і запуску ударних БпЛА ворога.