66 років тому агент КДБ убив Степана Бандеру
Джерело: Букви
66 років тому, 15 жовтня 1959 року, у Мюнхені (Німеччина) агент КДБ убив керівника Організації українських націоналістів Степана Бандеру за допомогою отрути й пістолета.
Посеред дня подружжя Гамзе почуло крик зі сходової клітки. Коли вони вибігли з квартири, побачили свого сусіда письменника Степана Попеля з розбитою головою. Наступного дня з повідомлень у газетах Гамзе дізналися, що насправді в їх будинку мешкав голова Організації українських націоналістів, 50-річний Степан Бандера.
Спочатку припускали, що Бандера помер від серцевого нападу, проте розтин виявив справжню причину смерті — отруєння ціанистим калієм.
Ще два роки смерть Бандери залишалась загадкою, аж доки західнонімецькій владі не здався агент КДБ Богдан Сташинський. Він зізнався скоїв замах на керівників ОУН Лева Ребета і Степана Бандеру.
Обох діячів він застрелив зі спеціально виготовленого пістолета, що випускав у жертву отруйні випари.
Своє каяття Сташинський пояснив тим, що випадково побачив у кінохроніці кадри похорону Бандери й злякався того, що накоїв. Агента засудили до восьми років позбавлення волі, після цього про його долю не повідомлялось.
Голова ОУН-Б похований на цвинтарі Вальдфрідгоф у Мюнхені. Його могилу неодноразово оскверняли й відновлювали після цього.
Що відомо про Бандеру
Степан Бандера народився 1 січня 1909 року в селі Старий Угринів (нині територія Івано-Франківської області) у родині греко-католицького священника.
Він здобув освіту у Львівській гімназії, а згодом вступив до Львівського університету, де вивчав агрономію. Його політична активність почалася ще у студентські роки, коли він приєднався до українських націоналістичних організацій.
У 1934 році Бандеру засудила польська влада до смертної кари за організацію вбивства польського міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького. Згодом вирок замінили на довічне ув’язнення, і він провів кілька років у польських тюрмах, звідки вийшов після початку Другої світової війни.
У роки війни Бандера очолив одну з фракцій Організації українських націоналістів (ОУН), відому як ОУН-Б. Його ім’я стало синонімом розколу між так званими “бандерівцями” та “мельниківцями”. Попри суперечності, він прагнув зберегти єдність організації, надсилаючи Андрію Мельнику листи з пропозиціями про співпрацю.
На початку війни Степан Бандера сподівався, що німецька влада допоможе здобути незалежність України. Однак ці очікування не виправдалися, і 1941 року його заарештувало гестапо та відправили до концтабору Заксенгаузен.
Після звільнення у 1944 році Бандера продовжив свою діяльність в еміграції, проживаючи переважно в Західній Німеччині, доки не загинув від рук КДБ.
- 25 серпня президент Польщі Кароль Навроцький оголосив про законодавчу ініціативу, яка в кримінальному кодексі прирівняє “символ Бандери” до нацистських і комуністичних символів.
- 1 січня 2025 року відзначають 116-ту річницю з дня народження Степана Бандери, одного з ключових діячів українського націоналістичного руху.
Кандидат від консервативної Національної партії Насрі Асфура, якого підтримує президент США Дональд Трамп, переміг на президентських виборах у Гондурасі.
У 2025 році білоруський ринок свинини стрімко занепадає на тлі агресивної експансії Росії. Виробництво свинини в Білорусі скоротилося на 12 %, а поголів’я свиней – на 121 тис. голів. У низці регіонів галузь фактично припинила існування.
Сили оборони України зосереджують зусилля на зриві наступальних планів російських військ та виснаженні їхнього бойового потенціалу.
Інструменти штучного інтелекту суттєво прискорили наукову продуктивність у світі, однак водночас ускладнили відмежування реальних наукових проривів від добре «відполірованих», але малозмістовних робіт.
Напередодні Нового року в низці регіонів Росії, а також на тимчасово окупованих територіях України пройшли одиночні пікети проти різкого подорожчання продуктів харчування. Акції зафіксували, зокрема, в Івановській області, Алтайському краї та Ненецькому автономному окрузі.