66 років тому агент КДБ убив Степана Бандеру
Джерело: Букви
66 років тому, 15 жовтня 1959 року, у Мюнхені (Німеччина) агент КДБ убив керівника Організації українських націоналістів Степана Бандеру за допомогою отрути й пістолета.
Посеред дня подружжя Гамзе почуло крик зі сходової клітки. Коли вони вибігли з квартири, побачили свого сусіда письменника Степана Попеля з розбитою головою. Наступного дня з повідомлень у газетах Гамзе дізналися, що насправді в їх будинку мешкав голова Організації українських націоналістів, 50-річний Степан Бандера.
Спочатку припускали, що Бандера помер від серцевого нападу, проте розтин виявив справжню причину смерті — отруєння ціанистим калієм.
Ще два роки смерть Бандери залишалась загадкою, аж доки західнонімецькій владі не здався агент КДБ Богдан Сташинський. Він зізнався скоїв замах на керівників ОУН Лева Ребета і Степана Бандеру.
Обох діячів він застрелив зі спеціально виготовленого пістолета, що випускав у жертву отруйні випари.
Своє каяття Сташинський пояснив тим, що випадково побачив у кінохроніці кадри похорону Бандери й злякався того, що накоїв. Агента засудили до восьми років позбавлення волі, після цього про його долю не повідомлялось.
Голова ОУН-Б похований на цвинтарі Вальдфрідгоф у Мюнхені. Його могилу неодноразово оскверняли й відновлювали після цього.
Що відомо про Бандеру
Степан Бандера народився 1 січня 1909 року в селі Старий Угринів (нині територія Івано-Франківської області) у родині греко-католицького священника.
Він здобув освіту у Львівській гімназії, а згодом вступив до Львівського університету, де вивчав агрономію. Його політична активність почалася ще у студентські роки, коли він приєднався до українських націоналістичних організацій.
У 1934 році Бандеру засудила польська влада до смертної кари за організацію вбивства польського міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького. Згодом вирок замінили на довічне ув’язнення, і він провів кілька років у польських тюрмах, звідки вийшов після початку Другої світової війни.
У роки війни Бандера очолив одну з фракцій Організації українських націоналістів (ОУН), відому як ОУН-Б. Його ім’я стало синонімом розколу між так званими “бандерівцями” та “мельниківцями”. Попри суперечності, він прагнув зберегти єдність організації, надсилаючи Андрію Мельнику листи з пропозиціями про співпрацю.
На початку війни Степан Бандера сподівався, що німецька влада допоможе здобути незалежність України. Однак ці очікування не виправдалися, і 1941 року його заарештувало гестапо та відправили до концтабору Заксенгаузен.
Після звільнення у 1944 році Бандера продовжив свою діяльність в еміграції, проживаючи переважно в Західній Німеччині, доки не загинув від рук КДБ.
- 25 серпня президент Польщі Кароль Навроцький оголосив про законодавчу ініціативу, яка в кримінальному кодексі прирівняє “символ Бандери” до нацистських і комуністичних символів.
- 1 січня 2025 року відзначають 116-ту річницю з дня народження Степана Бандери, одного з ключових діячів українського націоналістичного руху.
Студія “Квартал 95” зареєструвала компанію ТОВ “Квартал ЮА”, яка буде новою юридичною особою продакшну і не матиме серед співвласників фігуранта корупційного скандалу Тимура Міндіча.
Президент Франції Емманюель Макрон під час зустрічі з главою КНР Сі Цзіньпіном запропонував запровадити мораторій на удари Росії по енергетичній інфраструктурі України під час зимового періоду.
Українську стрибунку у воду Софію Лискун виключили зі складу національної збірної та позбавили всіх звань і нагород після того, як вона повідомила про переїзд до Росії та отримання там громадянства.
Газета The New York Times подала позов до федерального суду проти Пентагону, оскаржуючи нові правила акредитації та доступу для медіа. Видання стверджує, що вимоги Міністерства оборони порушують конституційні гарантії свободи слова та преси.
15-річний Лоран Сімонс, якого прозвали “маленьким Ейнштейном Бельгії”, захистив дисертацію в Університеті Антверпена та здобув ступінь доктора філософії (PhD) з квантової фізики.