66 років тому агент КДБ убив Степана Бандеру
Джерело: Букви
66 років тому, 15 жовтня 1959 року, у Мюнхені (Німеччина) агент КДБ убив керівника Організації українських націоналістів Степана Бандеру за допомогою отрути й пістолета.
Посеред дня подружжя Гамзе почуло крик зі сходової клітки. Коли вони вибігли з квартири, побачили свого сусіда письменника Степана Попеля з розбитою головою. Наступного дня з повідомлень у газетах Гамзе дізналися, що насправді в їх будинку мешкав голова Організації українських націоналістів, 50-річний Степан Бандера.
Спочатку припускали, що Бандера помер від серцевого нападу, проте розтин виявив справжню причину смерті — отруєння ціанистим калієм.
Ще два роки смерть Бандери залишалась загадкою, аж доки західнонімецькій владі не здався агент КДБ Богдан Сташинський. Він зізнався скоїв замах на керівників ОУН Лева Ребета і Степана Бандеру.
Обох діячів він застрелив зі спеціально виготовленого пістолета, що випускав у жертву отруйні випари.
Своє каяття Сташинський пояснив тим, що випадково побачив у кінохроніці кадри похорону Бандери й злякався того, що накоїв. Агента засудили до восьми років позбавлення волі, після цього про його долю не повідомлялось.
Голова ОУН-Б похований на цвинтарі Вальдфрідгоф у Мюнхені. Його могилу неодноразово оскверняли й відновлювали після цього.
Що відомо про Бандеру
Степан Бандера народився 1 січня 1909 року в селі Старий Угринів (нині територія Івано-Франківської області) у родині греко-католицького священника.
Він здобув освіту у Львівській гімназії, а згодом вступив до Львівського університету, де вивчав агрономію. Його політична активність почалася ще у студентські роки, коли він приєднався до українських націоналістичних організацій.
У 1934 році Бандеру засудила польська влада до смертної кари за організацію вбивства польського міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького. Згодом вирок замінили на довічне ув’язнення, і він провів кілька років у польських тюрмах, звідки вийшов після початку Другої світової війни.
У роки війни Бандера очолив одну з фракцій Організації українських націоналістів (ОУН), відому як ОУН-Б. Його ім’я стало синонімом розколу між так званими “бандерівцями” та “мельниківцями”. Попри суперечності, він прагнув зберегти єдність організації, надсилаючи Андрію Мельнику листи з пропозиціями про співпрацю.
На початку війни Степан Бандера сподівався, що німецька влада допоможе здобути незалежність України. Однак ці очікування не виправдалися, і 1941 року його заарештувало гестапо та відправили до концтабору Заксенгаузен.
Після звільнення у 1944 році Бандера продовжив свою діяльність в еміграції, проживаючи переважно в Західній Німеччині, доки не загинув від рук КДБ.
- 25 серпня президент Польщі Кароль Навроцький оголосив про законодавчу ініціативу, яка в кримінальному кодексі прирівняє “символ Бандери” до нацистських і комуністичних символів.
- 1 січня 2025 року відзначають 116-ту річницю з дня народження Степана Бандери, одного з ключових діячів українського націоналістичного руху.
Європейський Союз офіційно відхилив заклик Дональда Трампа долучитися до військової операції в Ормузькій протоці. Попри рекордні ціни на нафту та блокування стратегічного шляху, міністри закордонних справ 27 країн ЄС наголосили, що не збираються втягуватися у війну, яку розпочали США та Ізраїль.
В Ірані діти почали масово спалювати футболки аргентинcького футболіста Ліонеля Мессі після того, як мережею розлетілися кадри його теплої зустрічі з Дональдом Трампом на тлі воєнних дій у регіоні.
Президент США Дональд Трамп заявив, що дії Вашингтона допомогли запобігти масштабній війні на Близькому Сході, яка могла перерости у Третю світову. Трамп також прокоментував ситуацію навколо Ірану та Ормузької протоки, заявивши, що світ стане безпечнішим після завершення конфлікту.
Британський лижник Габріель Гледхілл перетворив етап Кубка світу в Осло на вечірку, розпиваючи алкоголь, який він отримав від глядачів прямо на трасі. Курйозна пригода завершилася для 23-річного атлета 67-м місцем та наказом терміново залишити країну.
Українська влада офіційно розпочала підготовку до відновлення цивільного авіасполучення. Спеціально створена робоча група при профільному міністерстві має напрацювати дорожню карту для безпечного запуску аеропортів та захисту критичної інфраструктури.