71% українців вважають, що вибори в Україні можливі лише після остаточної мирної угоди

Джерело: Київський міжнародний інститут соціології

Переважна більшість українців – 71% – вважають, що вибори у державі можливі лише після остаточної мирної угоди. Про це свідчать результати опитування КМІС.

Респондентів запитали, чи варто проводити вибори, якщо в Україні настане припинення вогню, а союзники нададуть надійні гарантії безпеки (озброєння, миротворці тощо). На це опитані відповіли таким чином:

  • Ні, вибори мають бути вже після остаточної мирної угоди і повного завершення війни – 71%
  • Так, варто – 13%
  • Вважаю, що вибори потрібно вже зараз проводити, навіть до припинення вогню – 12%
  • Важко сказати – 4%

У КМІС зауважили, що відповідь на це питання тісно пов’язана з довірою до президента України Володимира Зеленського. Зокрема понад половина з тих, хто не довіряє Зеленському – 57% – хочуть проведення виборів, тоді як 82% тих, хто довіряє, проти проведення виборів.

Щодо ситуації по регіонах, то у всіх частинах України більшість опитаних проти виборів. На заході – 78%, на півдні – 70%, у центрі 68% та на сході 63%.

Опитування проводилось упродовж 2-12 травня 2025 року. У ньому взяло участь 1010 респондентів віком від 18 років, які мешкають на території України, окрім тих територій, які тимчасово не підконтрольні українському уряду.

Експерти попереджають, що надмірне або тривале вживання дифенгідраміну – активної речовини низки безрецептурних препаратів – пов’язане із серйозними ризиками.

Міністр внутрішніх справ Казахстану Єржан Саденов заявив про готовність вжити жорсткіших заходів щодо іноземців у відповідь на нові правила в’їзду громадян Казахстану до Росії. 

Правоохоронці викрили посадовців Одеської міської ради, які розкрали майже половину бюджетних коштів, виділених на поховання українських воїнів.

Автовиробник Kia оголосив дилерам про повернення на російський ринок у 2026 році з автомобілями з Китаю та Казахстану.

Саміт НАТО, котрий відбудеться в Гаазі, триватиме лише дві з половиною години – всупереч традиційному формату з трьома сесіями. Рішення пов’язане з особливостями поведінки президента США Дональда Трампа, який не любить тривалих обговорень.