75 років тому народився перший український космонавт Леонід Каденюк
Джерело: Букви
28 січня виповнюється 75 років з дня народження Леоніда Каденюка – першого і поки єдиного космонавта незалежної України.
Каденюк народився 28 січня 1951 року в селі Клішківці Чернівецької області в сім’ї учителів. З дитинства він мріяв бути космонавтом. Спочатку чоловік здобув фах льотчика-інженера, тоді льотчика-випробувача та космонавта-випробувача. Літав на більше ніж 50 типах та модифікаціях літаків.
1990 року за ініціативою майбутнього президента України Леоніда Кравчука було порушено питання про запуск космічного корабля з українським екіпажем. Радянські урядовці підтримали пропозицію, але згодом СРСР розпався, тож політ так і не стався.
Однак, у червні 1995 року тодішній президент України Леонід Кучма особисто звернувся до президента США Біла Клінтона, аби домовитись про політ українця. Згодом Каденюк розпочав підготовку до польоту в NASA, яка тривала понад рік.
З 19 листопада до 5 грудня 1997 року разом з членами екіпажу (чотири американці та один японець) українець здійснив космічний політ на американському БТКК шатл “Колумбія” місії STS-87. Під час польоту Каденюк виконував роль науковця-біолога.
Завдяки Каденюку в космосі побували три прапори та герб України, портрети Тараса Шевченка, Сергія Корольова, Юрія Кондратюка, Миколи Холодного та фото космонавта Леоніда Іванова – друга Каденюка, який загинув, так і не побувавши в космосі.
Після повернення до України космонавт працював у військової авіації, а також займався політикою й розвитком науки. Він здобув звання Героя України, кавалера ордена “За заслуги” III ступеня, кавалера ордена “За мужність”.
31 січня 2018 року Каденюк раптово помер під час ранкової пробіжки в Києві. Похований на Байковому кладовищі.
- У Києві виявили мертвим 41-річного Дмитра Каденюка, сина першого космонавта незалежної України Леоніда Каденюка. Попередні результати розслідування вказують на скоєння самогубства.
У Фінляндії після оголошення Google про інвестиції на 13 мільярдів євро в ШІ-інфраструктуру посилилася дискусія про навантаження дата-центрів на енергосистему. Опозиція закликає запровадити загальнонаціональну систему дозволів для таких об’єктів, щоб уникнути дефіциту електроенергії та стрибків цін.
Ізраїль заявив про знищення підземної інфраструктури “Хезболли” на хребті Алі аль-Тахер у південному Лівані. Для підриву, за даними ізраїльської сторони, використали понад 1 100 тонн вибухівки, а після вибуху USGS зафіксувала землетрус магнітудою 4,1.
Один із найвідоміших середньовічних артефактів Європи – гобелен із Байо – вперше від часу свого створення майже тисячу років тому виставили у Великій Британії. 70-метрове полотно тимчасово передали Британському музею з Франції.
Марокко відкинуло звинувачення у причетності до масового переходу понад 70 тисяч людей до іспанської Сеути в липні. У Рабаті заявили, що доказів участі марокканської влади немає, а країну намагаються використати у внутрішній політичній боротьбі в Іспанії.
Дводенний космічний саміт у Парижі мав продемонструвати готовність Європи серйозно інвестувати у власний космічний сектор. Натомість він показав, що без значно більших державних витрат ЄС і далі залежатиме від США у доступі до космосу.