У людей, які проводять робочий день сидячи, ризик ранньої смерті вищий на 16% – дослідження

Джерело: The Washington Post з посиланням на результати досліджень опубліковані у журналі JAMA

За даними нових досліджень люди, які фактично увесь свій робочий час проводять сидячи, ризик передчасної смерті з будь-яких причин вищий на 16% аніж у тих, у кого фізично активніша робота.

Дослідження показало, що ті, хто зазвичай проводить робочий день у сидячому положенні ризик померти від серцево-судинних захворювань на 34% вищий.

Відповідне дослідження проводили у Тайвані. У ньому взяли участь 481 688 працюючих осіб віком від 20 років (середній вік 39 років). За ними спостерігали протягом 13 років. На момент початку дослідження у них не було виявлено серцево-судинних захворювань.

Дослідження також показало, що особи, у яких робота передбачає і сидіння, і стояння або деяку фізичну активність, не піддаються підвищеному ризику ранньої смерті.

Однак ті, хто мало рухається на роботі і не веде активний спосіб життя у позаробочий час, все ж можуть знизити ризик передчасної смерті, збільшивши свою фізичну активність принаймні на 15-30 хвилин щоденно.

Висновки дослідження підтверджують докази, що малорухливий спосіб життя є ризиком для здоров’я, вважають дослідники.

Фахівці припускають, що для покращення ситуації працівникам на сидячій роботі варто ставити високі столи аби під час роботи вони стояли. Також потрібно давати більше перерв, під час яких працівники займатимуться фізичною активністю. До прикладу, в офісі можна організувати відповідні групові заходи або заохочувати працівників займатись у спортзалі.

Фахівці також рекомендують сидячим працівникам кожні 30 хвилин робити перерви, під час яких варто ходити.

• Згідно з новим дослідженням, геймери можуть зазнати неповоротної втрати слуху та страждати від шуму в вухах.
• Аналіз показує, що майже половина підлітків відчуває залежність від соціальних мереж. Попередні результати дослідження Кембриджського університету викликали значний інтерес: вчені зазначили, що відносини деяких осіб із соціальними мережами можна порівняти з поведінковою залежністю.