Пост професора КНУ про середній вік чоловіків у ЗСУ викликав обурення користувачів соцмереж

Джерело: Мирослав Борисенко/Facebook

Професор КНУ Тараса Шевченка Мирослав Борисенко викликав неабияке обурення постом у Facebook. Він висловився стосовно питання середнього віку чоловіків у війську, який в Україні з часів Другої світової війни виріс з 25 до 43 років.

Борисенко зазначив, що мовить про “безполєзну, в принципі, частину суспільства — чоловіків середнього віку” 1970-80 років народження. Далі пояснив, що попри те, що тривалість життя чоловіків у нашій країні за минуле півстоліття виросла лише на 7 років і на сьогодні є найнижчою в Європі, натомість середній вік військового у світі нині близько 30 років, а не 43.

Одначе, більшість авдиторії обурив сам текст професора. Хтось вказав на неприйнятне формулювання Борисенком, акцентуюючи, що автор зневажливо ставиться до здобутків свого ж покоління, інші зреагували на порушену тему призову до війська.

Далі публікуємо дослівний текст:

“Покоління “Х”… Присвячується чоловікам народжених в 1970-80-х роках. Не знаю як це покоління модно і правильно називається, але мова йде про безполєзну, в принципі, частину суспільства — чоловіків середнього віку. Ось цих лисуватих, в обтягуючих пивне пузко майках, любителей недорогих забігайлівок і зручних сандалій.

В усіх війнах ХХ століття, включно з глобальними конфліктами, як от І та ІІ Світові війни, середній вік військового становив 25-26 років. В роки І світової людей старше 40 років взагалі не призивали. Під час ІІ Світової війни потреба в мобілізаційному ресурсі була величезна і в арміях, які несли найбільші втрати в піхоті, середній вік поступово зростав. Українська армія під час ІІ Світової війни була однієї з наймолодших. Середній вік повстанця в 1940-х роках був менше 25. Воїнів, які мали поважний вік 45+ в українському війську в 1940-х роках було лише 0,2%. Це здається абсолютно фантастичним в реаліях нашої передінсультної, беззубої банди, яку хтось вдягнув в камуфляж і назвав збройними силами. Звичайно, за останні півстоліття тривалість життя чоловіків стрімко зросла (не так стрімко як жінок, але все ж таки) і тепер середній вік військового у світі близько 30 років. Це школота в порівнянні з українськими воєваками у яких середній вік з часів ІІ світової війни виріс з 25 до 43 років. А тепер згадаємо, що в Україні тривалість життя чоловіків за останнє півстоліття виросла лише на 7 років і на сьогодні є найнижчою в Європі. Навіть до війни, з трьох сорокалітніх чоловіків до пенсії могли дожити тільки двоє. В наш час, в кращому випадку, доживе один. Ті хто виживуть на війні, будуть помирати швидше через поранення, контузії, болячки та алкоголізм, ті хто відсиділися в тилу, ховаючись від ТЦК, будуть помирати від стресу. Через 15-20 років зустріти десь у парку на лавочці дідуся з газетою буде майже неможливо. Ціла культура чоловіків похилого віку щезне. Не буде кому розказувать, що атмосфернік краще за турбіну, що голосувати треба за Юльку і Гітлєр таки вижив і тепер переховується в Антарктиді.

Хоча будуть і позитивні наслідки — різко зменшаться соціальні витрати, скоротяться витрати пенсійного фонду, впадуть ціни на нерухомість. Тому не дуже й жалко. Все одно їх цінність для суспільства сумнівна, тому переваги перевершать втрати. Останнє маскулінне покоління. Покоління Х. Одночасно читається як “Х” і як “Ікс”.

Пост професора не залишив байдужими користувачів соцмережі. Одні обурилися “відверто зневажливим” ставленням автора, решта висловили сподівання, що Борисенко використав саркастичний підхід для висвітлення проблеми мобілізації. Були й ті, хто подякував професору за пост, водночас висловивши жаль стосовно того, що деякі telegram-канали “перекрутили” подану інформацію.

Нещодавно у публікації The Times зауважили, що середній вік українського військового становить 43 років, назвавши це “проблемою”. У виданні зазначили, що більшість українських армійців, котрі нині стримують повномасштабне російське вторгнення, становлять чоловіки середнього віку. Одначе, їхні слабкі фізичні можливості ускладнюють військове планування.

Довідка. Мирослав Борисенко — захисник України, доктор історичних наук. У 2015 році брав участь в АТО.

Народився 22.02.1974 в м. Києві. У 1996 р. закінчив історичний факультет Київського Національного Університету імені Тараса Шевченка. В 1996-1999 рр. навчався в аспірантурі Київського Національного університету імені Тараса Шевченка, а в 2006-2009 рр. в докторантурі. З 1999 р. по 2006 р. працював на посаді асистента, доцента в Київському Національному Економічному Університеті імені Вадима Гетьмана.

З 2009 р. працює на посаді доцента кафедри етнології та краєзнавства історичного факультету Київського Національного Університету імені Тараса Шевченка.

Читає нормативний курс “Українська етнологія”. Розробив та впровадив нові спецкурси для магістрів, що навчаються за спеціальністю етнологія: “Культура та побут міського населення в ХХ ст.”, “Повсякдення та міфологія сучасності” та інші. Має 50 опублікованих праць. Коло наукових інтересів охоплює історію України першої половини ХХ ст.

Працівники Національної поліції розслідують близько 9400 кримінальних справ щодо ухилення від мобілізації, а 2600 обвинувальних актів вже направлено до суду, розповів Максим Цуцкірідзе — перший заступник голови Національної поліції та керівник Головного слідчого управління.
Раніше народний депутат Ярослав Железняк наголосив, що в новому законопроєкті про мобілізацію є пункт про вилучення особистих транспортних засобів і обмеження їх використання.
Додамо, що 30 січня Кабінетом Міністрів України, як суб’єктом законодавчої ініціативи, зареєстровано у Верховній Раді України Проект Закону “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку”.
Рустем Умєров розповів, що у законопроєкті, що має на меті регулювати мобілізацію, демобілізацію, відстрочку та соціальний захист, зазначено, що нині військовослужбовці зможуть отримати відпочинок чи часткове звільнення. Натомість про повну демобілізацію може мовитися виключно після закінчення війни.