В ЄС представили першу в історії стратегію оборонної промисловості

Джерело: пресслужба ЄС

5 березня Європейська комісія спільно з Верховним представником Євросоюзу із закордонних справ та безпекової політики Жозепом Боррелем презентували першу в історії Європейську оборонно-промислову стратегію і запропонували амбітний набір заходів для підтримки конкурентоспроможності та готовності оборонної промисловості. Стратегія зокрема передбачає тісніші зв’язки з Україною та співпрацю оборонних комплексів.

Два роки тому невиправдана, триваюча агресивна війна Росії проти України ознаменувала повернення війни високої інтенсивності на континенті. Зауважується, що європейська оборонно-промислова стратегія (EDIS) визначає чітке, довгострокове бачення досягнення готовності оборонної промисловості ЄС.

Як перший невідкладний і центральний засіб реалізації Стратегії, Європейська комісія внесла законодавчу пропозицію щодо Європейської програми оборонної промисловості  (EDIP) і заходів для забезпечення своєчасної доступності та постачання оборонної продукції.

Стратегія окреслює виклики, з якими зараз зіштовхується Європейська оборонна технологічна та промислова база (EDTIB), а також можливість повністю використати її потенціал і визначає напрямок на наступне десятиліття.

Наголошується, щоб підвищити готовність європейської оборонної промисловості, держави-члени повинні інвестувати більшекращеразом і по-європейськи”.

Аби підтримати держави-члени в досягненні цих цілей, Європейська оборонно-промислова стратегія представляє набір заходів, спрямованих на:

  • Підтримку ефективнішого визначення вимог держав-членів щодо колективної оборони. Це базуватиметься на існуючих інструментах та ініціативах, таких як План розвитку потенціалу (CDP), Скоординований щорічний огляд оборони (CARD) і Постійне структуроване співробітництво (PESCO). Це підтримуватиметься стимулюванням співпраці держав-членів на етапі закупівель оборонних можливостей;
  • Забезпечення доступності всіх оборонних товарів за допомогою EDTIB з більшою швидкістю реагування за будь-яких обставин і в часовому горизонті. Підтримуватимуться інвестиції держав-членів і європейської оборонної промисловості в розробку та виведення на ринок сучасних оборонних технологій і можливостей завтрашнього дня. Також пропонуються заходи для забезпечення того, щоб EDTIB мала у своєму розпорядженні те, що потрібно навіть у кризові періоди, тим самим підвищуючи безпеку постачання ЄС;
  • Забезпечення того, щоб національні бюджети та бюджети ЄС підтримували необхідними засобами адаптацію європейської оборонної промисловості до нового контексту безпеки;
  • Включення культури оборонної готовності в політику, зокрема, закликаючи до перегляду кредитної політики Європейського інвестиційного банку цього року;
  • Розвиток тісніших зв’язків з Україною через її участь в ініціативах Союзу на підтримку оборонної промисловості та стимулювання співпраці між оборонною промисловістю ЄС та України;
  • Об’єднання з НАТО та нашими стратегічними, однодумцями та міжнародними партнерами та тісніша співпраця з Україною.

Стратегія встановлює індикатори, спрямовані на вимірювання прогресу держав-членів на шляху промислової готовності. Державам-членам пропонується:

  • Закупити принаймні 40% оборонного обладнання спільними зусиллями до 2030 року;
  • Забезпечити, щоб до 2030 року вартість оборонної торгівлі всередині ЄС становила щонайменше 35% вартості оборонного ринку ЄС;
  • Домогтися стабільного прогресу в напрямку закупівель принаймні 50% свого бюджету на оборонні закупівлі в ЄС до 2030 року та 60% до 2035 року.

Програма європейської оборонної промисловості (EDIP) — це нова законодавча ініціатива, яка перекине короткострокові надзвичайні заходи, прийняті в 2023 році і що закінчуються в 2025 році, до більш структурного та довгострокового підходу до досягнення готовності оборонної промисловості. Передбачається, що це забезпечить безперервність підтримки європейської оборонної технологічної та промислової бази, щоб супроводжувати швидку адаптацію до “нової реальності”.

EDIP включає як фінансові, так і регуляторні аспекти. EDIP мобілізує 1,5 мільярда євро з бюджету ЄС протягом 2025-2027 років, щоб продовжити підвищення конкурентоспроможності EDTIB. Фінансова підтримка EDIP значно розширить логіку втручання EDIRPA (фінансова підтримка з бюджету ЄС для компенсації складності співпраці між державами-членами на етапі закупівель) та ASAP (фінансова підтримка оборонних галузей промисловості, що збільшують їхню виробничу потужність), для подальшого заохочення інвестицій EDTIB.

EDIP також підтримуватиме індустріалізацію продуктів, отриманих у результаті спільних досліджень і розробок, які підтримуються Європейським фондом оборони. Бюджет EDIP також може бути використаний для створення Фонду прискорення трансформації оборонних ланцюгів постачань (FAST).

Бюджет EDIP також посилить оборонно-промислову співпрацю ЄС з Україною та підтримає розвиток її оборонно-промислової та технологічної бази. Для цього EDIP міг би залучити додаткове фінансування з надприбутків, отриманих від знерухомлених російських суверенних активів (за умови рішення Ради за пропозицією Верховного представника).

Що стосується регуляторних аспектів, EDIP пропонує нові рішення. Він створить нову правову базу, Структуру Європейської програми озброєння (SEAP), щоб полегшити та розширити співпрацю держав-членів щодо оборонного обладнання, повністю доповнюючи структуру PESCO. Це також передбачає загальноєвропейський режим безпеки постачання оборонного обладнання, який забезпечить постійний доступ до всієї необхідної оборонної продукції в Європі та створить основу для ефективного реагування на можливі майбутні кризи постачання оборонної продукції.

Крім того, EDIP дозволить запустити європейські оборонні проєкти спільного інтересу за потенційної фінансової підтримки ЄС. Нарешті, EDIP пропонує створити структуру управління, де держави-члени будуть повністю залучені, щоб забезпечити загальну узгодженість дій ЄС у сфері оборонної промисловості (Рада з питань готовності оборонної промисловості).

Потужніша та чутливіша європейська оборонна промисловість принесе користь державам-членам і, зрештою, громадянам ЄС. Це також принесе користь ключовим партнерам ЄС, включаючи НАТО та Україну, — наголосили у презентації.

Раніше ми повідомляли, що комісар ЄС із питань внутрішнього ринку Тьєррі Бретон спільно з Верховним представником Євросоюзу із закордонних справ та безпекової політики Жозепом Боррелем мають намір представити довгоочікувану стратегію оборонної промисловості ЄС.

  • Союзники України вже підготували перелік озброєння та обладнання для посилення Військово-морських сил Збройних сил України.
  • Все більше німців вважають, що європейські країни мають постачити Україні більше озброєння та боєприпасів, свідчать результати опитування ZDF Politbarometer.
  • Литва сприятиме багатосторонній ініціативі Чеської Республіки щодо придбання та передачі Україні боєприпасів, підтвердила 4 березня прем’єр-міністерка Інгріда Шимоніте після телефонної розмови з главою чеського уряду Петром Фіалою.
  • 26 лютого президент Франції Емманюель Макрон заявив, що поки що немає консенсусу стосовно відправки військ в Україну, однак, цю тему не можна виключати.

Україна до кінця 2024 року отримає від Німеччини ще дві системи ППО IRIS-T, заявив у Києві керівник спеціального штабу з питань України у Міністерстві оборони Німеччини генерал-майор Крістіан Фройдинг.

Міністерство оборони кодифікувало і допустило до використання переносний тренажер “Безпечне небо” для підготовки зенітних вогневих груп. 

У Генеральному штабі ЗСУ поінформували про оперативну ситуацію на фронті станом на 22:00 25 листопада. З початку доби на цей час зафіксовано 185 бойових зіткнень.

В Україні розпочали перевірки встановлення інвалідності для 1695 посадовців із понад 30 державних органів. Справи, котрі підлягають перегляду, зосереджені на працівниках податкової, прокуратури та митниці. У разі необґрунтованих рішень МСЕК їх переглядатимуть відповідно до постанови уряду.

У НЕК “Укренерго” поінформували, що в усіх регіонах України у вівторок, 26 листопада застосовуватимуть графіки відключення електроенергії. Енергетики закликали до ощадливого споживання світла.