Латвія затвердила план будівництва фортифікаційних споруд на кордоні з РФ та РБ
Джерело: пресслужба Міноборони Латвії
Кабінет міністрів Латвії затвердив план укріплення кордону та протидії мобільності на східному кордоні. У зміцнення кордону інвестують 303 мільйони євро.
План укріплення східного кордону та протидії мобільності ворожих військ є частиною ініціативи “Балтійська оборонна лінія”, що охоплює весь кордон з РФ та РБ.
Збройні сили країни мають намір створити форпости підтримки Сил оборони – оборонні пости з посиленими спорудами та укріпленням військ із різними смугами перешкод, протитанковими ровами, сховищами боєприпасів і мін.
Згідно з планами оборони, зміцнення східного кордону відновиться в березні цього року, а загальні інвестиції в зміцнення оборони на східному кордоні досягнуть 303 мільйонів євро протягом наступних п’яти років.
Щоб запобігти переміщенню ворога, Латвія реконструює існуючі дороги, аби зробити кордон більш безпечним, додавши протитанкові рови, а дренажні канави на прикордонній ділянці переобладнають у протитанкові рови.
Також встановлять смуги перешкод різних типів. Наприклад, протитанкові рови укріплять бетонними блоками та конструкціями, такими як “зуби дракона” та протитанкові міни. Лінії перешкод адаптують до рельєфу, повністю використовуючи природні перешкоди, такі як болота, лісові ділянки тощо.
Прикордонну територію також обладнають спеціально відведеними та безпечними сховищами для зберігання вибухівки, мін та інженерного обладнання, що можна буде оперативно відправити для посилення лінії оборони. Латвія також розробить плани, які детально описуватимуть, як підготуватися до негайного та ефективного закриття основних транспортних шляхів, таких як дороги, залізничні лінії та мости, щоб запобігти просуванню ворога.
Міністри оборони Латвії, Литви та Естонії під час тристоронньої зустрічі у січні схвалили ініціативу Балтійської лінії оборони, що посилить оборону східного кордону країн Балтії та НАТО. Тісно скоординоване будівництво лінії оборони фінансуватиметься кожною країною-учасницею окремо. Також планується створити мережу бункерів, опорних пунктів і розподільчих ліній.
- Міністр закордонних справ Латвії Кріш’яніс Каріньш повідомив, що країна знову запровадила військову службу, щоб стримати Росію від вторгнення в Європу.
- У Німеччині Асоціація міст і муніципалітетів закликала ухвалити федеральний проєкт ремонту бункерів вартістю мільярди доларів для захисту населення від можливої війни.
- Міністерство оборони Хорватії підтвердило, що найближчим часом виступить із пропозицією щодо обов’язкового базового військового вишколу, який проводитиметься після закінчення середньої школи. Навчання триватиме місяць, коли воно запрацює на практиці, поки невідомо.
- Голова Бюро національної безпеки Польщі Яцек Сівера заявив, що НАТО має лише три роки, щоб підготуватися до нападу з боку Росії.
Національне агентство з питань запобігання корупції виявило ознаки корупційного кримінального правопорушення в діях колишнього заступника Генерального прокурора, що свідчать про його незаконне збагачення на майже 29 млн грн.
У Генеральному штабі ЗСУ поінформували про оперативну ситуацію на фронті станом на 22:00 3 липня. З початку доби відбулося 135 бойових зіткнень.
Засновник ГО “Експертний корпус”, начальник відділу Українського інституту національної пам’яті, а нині командир роти 206 батальйону 241-ї бригади ТрО Роман Кулик закликав командування об’єктивно оцінити можливості війська та дослухатися до військових. Військовослужбовець повідомив про втрати у своїй роті через надскладні, як він наголосив, “фантастичні” задачі.
Станом на сьогодні українські міста будують не більше 20% від заявленого президентом Володимиром Зеленським 1 ГВт маневрових потужностей “до зими”.
Суд призначив черкащанці довічне позбавлення волі за держзраду. Жінка передавала ФСБ РФ дані про військові об’єкти.